Герої нашого часу Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади Герої нашого часу Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади
    Про ЦБС
    Бібліотеки
    Читачам
    Ресурси бібліотек
    Віртуальні виставки
      Наша Україна
      Наше місто
      Літературна світлиця
      БібліоЖиття
      Фотогалерея
      Відеогалерея
      Проєкти та програми
      Контакти
      Карта сайту




      Пошук по сайту

       

      Хмельницька міська рада

       
        Головна » Віртуальні виставки
      Герої нашого часу

      Витає дух нескореної волі,
      Гримлять щити, молитви і пісні,
      Рядами рівними між нас ідуть герої,
      Усі, хто голову поклав в ці темні дні.

      Автор невідомий

      Події кінця 2013 року – початку 2014 року перетворилися на справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилася приспана роками національна свідомість людей. Вони не думали про те, що можуть загинути,лише знали, що так, як є, далі в Україні бути не може. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень українців до європейських цінностей.

      Давня лемківська пісня "Пливе кача по Тисині" у виконанні гурту "Пікардійська терція" стала тугою, смутком, неофіційним жалобним гімном України. Під цей пісенний щем, його багатоголосся тисячі українців прощалися з Героями Небесної Сотні, з тими, хто навічно впав на Майдані за нашу свободу.

       

      За офіційними даними Міністерства охорони здоров'я, за час протистоянь на Майдані в центрі Києва загинули та померли на території України 105 людей. 

      Люди, які загинули на Майдані у грудні 2013 – лютому 2014 років  ціною власного життя змінили хід історії України. Безстрашні захисники свого народу... Вони лежали просто неба, накриті жовто-блакитними стягами, і вже не боялися ні снайперів, ні беркутівців... вони прийшли на Майдан, щоб підняти ці прапори у новій, щасливій, вільній і по-справжньому незалежній демократичній державі, а знайшли під ними вічний спочинок... Вічна пам'ять Героям!

      День Героїв Небесної Сотні відзначається в Україні 20 лютого в пам'ять про подвиг учасниківРеволюції гідності та увічненняГероїв Небесної Сотні.

      Серед загиблих «Небесної Сотні» є й уроженці Хмельниччини.  Їхні імена назавжди вкарбуються в нашій пам'яті, адже вони відстоювали гідне майбутнє нашого народу. Вони – наша гордість та слава! З великою вдячністю згадуємо Героїв, котрі постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками.


       


      Бондарчук Сергій Михайлович
      с. Губин Старокостянтинівського району. Вчитель.

      Сергій Михайлович Бондарчук народився 9 вересня 1958 року в селі Губин Старокостянтинівського району. Після закінчення Ладигівської середньої школи вищу освіту здобув у Кам'янець-Подільському педагогічному інституті на фізико-математичному факультеті.

      За час педагогічної роботи був переможцем обласного етапу конкурсу «Учитель року» у номінації «Фізика». Учитель-методист не лише навчав фізики та астрономії в Старокостянтинівській гімназії, а й формував почуття патріотизму в юних українців.

      Сергій Михайлович був громадським активістом, членом Всеукраїнського товариства імені Шевченка «Просвіта». У 2005-2009 роках очолював міську організацію Конгресу Українських Націоналістів. З 19 червня 2009 року був головою Старокостянтинівської міської організації Всеукраїнського об'єднання «Свобода».

      Бондарчук С. М. із перших днів Євромайдану брав активну участь в акціях протесту: організовував мітинги у місті Старокостянтинові на підтримку Євромайдану, постійно їздив до Києва для участі у вічах та протестних акціях.

      20 лютого 2014 року на Інститутській Сергій Михайлович разом зі всіма виносив з-під куль поранених побратимів. Але одна з цих куль влучила вже в нього самого. Снайпер не залишив йому шансу вижити…

      Сергій Михайлович Бондар­чук отримав звання Героя України посмертно, нагороджений орденом «Золота Зірка», «Срібним козацьким хрестом» за мужність на Майдані.



      Васільцов Віталій Валерійович
      с. Гаврилівці Кам'янець-Подільського району. Майстер декоративного садівництва.

      Віталій народився у селі Гаврилівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

      Закінчив Львівський націо­нальний аграрний університет, стажувався за кордоном, був одним з кращих професіоналів у декоративному садівництві України. Брав участь у акціях громадського спротиву на Майдані Незалежності, починаючи з грудня 2013 року. Останні сім років життя мешкав у селі Жорнівка Києво-Святошинського району Київської області. Гуртував навколо себе соціально активних людей, відроджуючи народні традиції. За власні кошти відновив стару криницю загального користування. Безкоштовно, за власною ініціативою, обрізав дерева у селі.

      Отримав поранення 18 лютого на перехресті вулиць Велика Житомирська і Володимирська. Постріл був зроблений снайпером з будівлі главку Міністерства внутрішніх справ, 2-4 поверху. Після важкого вогнепального поранення Віталій був госпіталізований до Олександрівської клінічної лікарні, де і помер. У нього залишились дружина з двома дітьми. Похований у с. Жорнівка Києво-Святошинського району Київської області. 

      Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Віталію Валерійовичу Васільцову посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).



      Дзявульський Микола Степанович
      м. Шепетівка. Вчитель

      Народився 1 вересня 1958 року у селі Чагерне Ємельянівського району Красноярського краю, у родині репресованих. 1962 року разом з батьками, які поверталися із заслання, переїхав до с. Верба Лубенського району, що на Рівненщині.

      Закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки. Був депутатом Шепетівської міської ради у 1994-1998 pp. Очолював громадську організацію «Шепетівська спілка підприємців», Шепетівську міську організацію УРП «Собор». Микола Степанович – член ВО «Свобода», помічник   народного депутата України Ігоря Сабія, керівник Шепетівської міської громадської організації «Товариство політичних в'язнів, репресованих і членів їхніх сімей».

      З перших днів Євромайдану Микола Степанович брав активну участь в акціях протесту проти влади. Був координатором Шепетівської міської громадської організації ВГО «Майдан». У Києві Микола Дзявульський завжди був у вирі подій, ніколи не ховався за спинами побратимів. Він опікувався кожним шепетівчанином, який приїздив на Майдан. Загинув на вулиці Інститутській від кулі снайпера, яка влучила прямо у серце 20 лютого 2014 року.

      За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Миколі Дзявульському було надано звання Героя України з відзначенням орденом “Золота Зірка” (посмертно).



      Клітинський Олександр Іванович
      с. Чернелівка Деражнянського району

      Клітинський Олександр народився 15 травня 1988 року в с. Чернелівці Деражнянського району Хмельницької області. Був найменшим серед чотирьох дітей у сім'ї. 

      З грудня 2013 року перебував на Майдані. Був активним учасником Самооборони. 19 лютого отримав наскрізні кульові поранення ніг. З пораненням був доправлений медиками до Будинку профспілок для надання медичної допомоги.

      В ніч з 18 на 19 лютого під час пожежі у київському Будинку профспілок Олександр знаходився на 7-му поверсі будівлі, після чого зник.

      Тіло Олександра було знайдене під завалами та згодом ідентифіковане.

      Похований з почестями на Аскольдовій могилі.

      За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Олександру Клітинському було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).



      Корнєєв Анатолій Петрович
      1961 року народження. Сільський голова
      Рудської територіальної громади Кам'янець-Подільського району

       

      Анатолій Корнєєв народився в селі Гаврилівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Закінчив Кам'янець-Подільське військове училище, офіцер запасу. Був сільським головою с. Руда Хмельницької області.

      Регулярно їздив на Майдан, привозив їжу. «Його не можна було втримати вдома, батько усім серцем рвався у Київ на майдан. Говорив: «Як можна ховатися, коли там вбивають дітей...» – згадує донька Героя Небесної сотні Дарина. Брав участь в контратаці Майдану зранку 20 лютого 2014 року. Загинув на вулиці Інститутська, від кулі снайпера, яка влучила в серце.

      Люди з камінням, дрючками, голими руками погнали добре екіпірованих бійців, яких вчили воювати і вбивати, вранці 20 лютого майдан перейшов у контрнаступ.

      «Нас ніхто не вів в атаку, не було ані прапора, ані командира. Зі словами «Слава Україні» відбили монумент Незалежності та перейшли на вулицю Інститутську. Там ми почали підніматися вгору і по нас відкрили вогонь автоматники та снайпери з палацу Жовтневого. Люди почали дряпатися на пагорб та бігти по містку через вулицю Інститутську. Якимось дивом ми взяли палац Жовтневий. Тут наші шляхи з Анатолієм Петровичем розійшлися. Він пішов правим флангом. Люди від куль снайперів падали як підкошені, жерстяні щити не рятували. Люди лягали штабелями. Я прибіг до Жовтневого палацу, він уже був мертвий», – пригадує друг сім'ї Віктор Міщишин.

      За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Анатолію Корнееву було надано звання Героя України з відзначенням орденом “Золота Зірка” (посмертно).



      Мазур Артем Анатолійович
      м. Хмельницький. 26 років

      Закінчив Хмельницький багатопрофільний технологічний ліцей, який нині носить його ім'я. В акціях протесту Євромайдану Артем Мазур брав участь два місяці.

      18 лютого 2014 року поранений осколками гранати під час сутичок в Марийському парку, по звірячому побитий, отримав відкриту черепно-мозкову травму – в хлопця був проламаний череп, лікарі витягували осколки з голови. Від дня поранення перебував у комі в міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. Родичі планували перевезти його в Чехію або Польщу на лікування, проте 3 березня опівдні, не приходячи до тями, Артем помер. З 15-ї майданівської сотні перейшов у Небесну. З героєм Майдану 4 березня прийшли попрощатися тисячі хмельничан...

      5 березня 2014 року Хмельницькому технологічному багатопрофільному ліцею, в якому раніше навчався загиблий, присвоєно ім'я Артема Мазура.

      18 лютого 2015 у Хмельницькому технологічному багатопрофільному ліцеї ім. Артема Мазура була відкрита меморіальна дошка.

      За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Артему Мазуру було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

      Читати більше



      Пагор Дмитро Олексійович
      21 рік. с. Хропотова Чемеровецького району.
      Студент-заочник Кам'янець-Подільського аграрно-технічного університету

      Працював в Хмельницькому на авто-мийці. Участь в акціях протестів брав за переконанням. Загинув під будинком Хмельницького СБУ 19 лютого 2014 року. Був учасником мирного протесту біля будівлі СБУ в Хмельницькому. Загинув унаслідок вогнепального поранення під час стрілянини з автомата Калашникова зі сторони СБУ. Коли лунали постріли, Дмитро закривав собою дівчину. Був поранений у голову, невдовзі помер у лікарні.

      Похований у рідному селі. Залишив батьків і брата.

      «Ми з Дмитром познайомилися на Майдані у Хмельницькому. Разом пішли під Хмельницьке СБУ. Люди зупинили тролейбус і протаранили ним ворота, а коли відштовхнули його, ворота впали, і одразу почалася стрілянина. По людях, на ураження! Мене якийсь чоловік схопив за рукав і смикнув у бік. Хтось поряд зойкнув, я обертаюся, а це Діма падає. Його відтягли повзком, бо від асфальту кулі відскакували у різні боки, стріляли з автомата. Я присіла біля Діми, підняла його за голову, від хотів щось сказати, губи рухалися, але закотив очі. Я помацала пульс, його не було. Дмитро стояв просто за мною, і якби не той чоловік, котрий мене смикнув – та куля стала б моєю», – каже свідок тих подій Лариса Корнієнко.

      1 грудня 2014 року при вході в Інститут механізації та електрифікації сільського господарства Подільського державного аграрно-технічного університету встановлено пам'ятний знак Дмитру Пагору.

      За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Дмитру Пагору було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).



      Подригун Олександр
      с. Залужжя Білогірського району. Робітник

      Народився в селі Залужжя Білогірського району Хмельницької області. Навчався у Волочиському столярному училищі. Відслужив строкову службу в лавах Збройних Сил України. Працював у Києві. Був активістом Євромайдану. Батько двох дітей. 

      21 лютого 2014 року в Києві 42-річного мешканця Білогірщини Олександра Подригуна знайшли на вулиці Лісовій з проламаною головою. Його привезли до однієї з київських лікарень, але врятувати життя Олександра не вдалося. Загинув 23 лютого у день народження своєї матері, якій в цей день виповнився 71 рік. Поховали Героя у його рідному селі Залужжя Білогірського району Хмельницької області.

      За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Олександру Подригуну було надано звання Героя України з відзначенням орденом “Золота Зірка” (посмертно).


        


      Шеремет Людмила Олександрівна
      Хмельничанка. Лікар. Пенсіонерка
       

       

      Вік – 71 рік. До виходу на пенсію пані Людмила працювала лікарем-гінекологом у Хмельницькому міському перинатальному центрі.

      Вона була активною і чесною людиною. Завжди була у перших рядах і добивалася правди, тому й загинула. Вона постійно ходила на Майдан, закликала всіх ходити і віддала своє життя за правду. «Вона стала на коліна перед входом в управління СБУ та молилася – каже священнослужитель, який на Хмельницькому майдані Незалежності провів панахиду за загиблою Людмилою Шереметою. – Вона не кричала, не грюкала у двері, а просто молилася...». Того трагічного дня, 19 лютого, Людмила Олександрівна прийшла під стіни обласного управління СБУ, щоб почути, що СБУ з народом та дізнатись, що вночі спалювали у дворі управління.

      Натомість з приміщення пролунала автоматна черга.

      Отримала поранення  в голову. Померла від ран 22.02.2014 року. В неї залишились чоловік, донька, онука.

      За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Людмилі Шеремет було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

      Читати більше



      Небесна Сотня - 
      То в серцях вогонь.
      Він гаряче палав за Україну.
      Віднині тихим співом заспокой
      Ти, земле рідная,
      Свою дитину.

      Пташиним співом,
      Шелестом трави,
      Блакитним небом,
      Золотим колоссям.
      Останній раз,
      Як мати, пригорни
      Чоло високе
      В обрамку волосся.

      Небесній Сотні
      Шана й молитви,
      За чисті душі, 
      Що злетіли в небо.
      Їм шлях високий
      Боже, освіти,
      І в мирі, Господи,
      Прийми до себе.

      Наталія Лавлєнцева



      Останнє оновлення 28.12.2022 р.

      Бібліографія:

      1. «Небесна сотня» : бібліодайжест / Упр. культури і туризму Хмельн.; Міська центр. бібліотека. – Хмельницький, 2015. – 30 с. 
         
      2. Герої Небесної Сотні [Текст] / уклад.: І. М. Шоробура, Н. В. Казакова, Н. А. Сівак [та ін.] ; Хмельницька обл. рада ; ХГПА ; Первинна профспілкова орг. студентів ; Відділ педагогічної практики. – Хмельницький : ХГПА, 2014 (друк. Хмельницький : Казаков О. М.). –122 с.
         
      3. Позакласний час. – 2018. – №1. – С. 17
         
      4.  Хмельницький попрощався з Артемом Мазуром [Електронний ресурс] // Є. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : http://ye.ua (дата звернення 21.03.2019). – Назва з екрану.
      5. Небесна Сотня. Герої не вмирають [Електронний ресурс] // Небесна Сотня. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : http://nebesnasotnya.com  (дата звернення 17.02.2021). – Назва з екрану.

      6. Клітинський Олександр Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : http:// uk.wikipedia.org (дата звернення 17.02.2021). – Назва з екрану.
         
      7. Небесна Сотня. Герої не вмирають [Електронний ресурс] // Небесна Сотня. – Фото. – Режим доступу : http://nebesnasotnya.com  (дата звернення 17.02.2021). – Назва з екрану.
         
      8. Салій І. Уроки життя та безсмертя / Ірина Салій  // Проскурів. – 2021. – №6. – 18 лютого. – С. 9
      9. Герої України: Хмельницька область: довід.-біобібліогр. вид., 2-е допов. і переробл. / Упр. культури, національностей, релігій та туризму Хмельниц. облдержадмін., ХОУНБ ім. М. Островcького. - Хмельницький, 2016. - 52 с. - (Сер. «Видатні особистості Хмельниччини»)

              

      Виставку підготувала:

      Ольга Войтюк,
      бібліотекар

      центральної бібліотеки


      Філія №11
      Філія №11
      • Електронний каталог
      • Електронний каталог
      • Електронний каталог
      • Електронний каталог
      • Електронний каталог
      • Меню для книгоманів
      • Зростаємо професійно
      • Мистецька вітальня
      • Наші видання
      • Послуги ЦБС
      Приємного та цікавого читання!

      Пропонуємо ознайомитись із новинками, які надійшли до бібліотек Хмельницької міської ЦБС за літо.

      Якому жанру літератури Ви надаєте перевагу?
      детективи
      драми
      казки
      комедії
      легенди
      ліричні вірші
      пригоди
      трилери
      фентезі
      інше

      Слідкуйте за нами у
      соціальних мережах






      © ХМ ЦБС, 2010-2024 г.
         Офіційний сайт
      Україна, м. Хмельницький, вул. Подільська, 78
      www.cbs.km.ua            kmcbs.c@gmail.com
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр