24 травня християни світу відзначають День пам’яті святих Кирила і Мефодія, День слов’янської писемності та культури.

Це свято пов’язане з іменами святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія – творців слов’янської азбуки, проповідників християнства, перших перекладачів книг із грецької на слов’янську мову. 

Святий Мефодій (815–885) був старшим з семи братів, святий Костянтин (827–869) (Кирило – його чернече ім'я) – наймолодшим. Народилися вони у благочестивій сім’ї в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція). За походженням – болгари.

Костянтин здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, працював бібліотекарем, викладав філософію, навіть перебував  на дипломатичній службі.

Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї із слов’янських областей поблизу Солуня. Оскільки військова кар’єра його не приваблювала,  він став ченцемв одному з монастирів на горі Олімп.

Костянтин змалку відрізнявся великими здібностями і вчився у кращих вчителів Константинополя, досконало опанував всі науки, знав багато мов, а за розум і знання його називали Філософом (мудрим).

За допомогою свого брата Мефодія і учнів Здатна, Климента, Сави, Наума і Ангеляра він склав слов'янську абетку і переклав  слов'янською  мову книги, без яких не могло відбуватися Богослужіння: Євангеліє, Апостол, Псалтир та вибрані служби. Це було в 863 році.

Брати об’єдналися в просвітницькій діяльності: перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я. Вони створили першу слов’янську азбуку, яка використовувалася протягом сотень років і стала основою сучасної. Зараз у світі існує приблизно 60 народів, писемність яких ґрунтується на кирилиці. Абетка має назву «кирилиця» від імені молодшого із братів. Застосовуючи створену азбуку, брати переклали з грецької Святе Письмо і низку богослужебних книг.

Першими словами, написаними слов’янською азбукою, були рядки пасхального Євангелія від Іоанна: «Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог».

Життєвий подвиг Кирила і Мефодія прирівнюють до апостольського, називаючи їх «первоучителями» слов’ян.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія мала всеслов’янське значення: зроблене великими просвітителями стало загальним надбанням слов’ян, заклавши основу їхнього інтелектуального та морального розвитку, піднісши освіту й культуру слов’янських народів на високий щабель, створивши фундамент для всіх слов`янських літератур.