Збірку поезії «Ближні обрії» Михайла Цимбалюка 21 січня представили у центральній міській бібліотеці. Це уже дев'ята книжка письменника. Презентоване видання становить доробок декількох років автора і відображає новий рівень узагальнень.

У збірці поєдналися прониклива лірика любові до України, публіцистична наснаженість віршів про захисників України, інтимна лірика, а також поетичні роздуми про роль митця і його працю.

До неї увійшло більше 50-ти поезій. Усі вони згуртовані за кількома стрижневими темами: 

• рід, родина, рідний край;
• дружба, кохання, людські стосунки;
• духовність і патріотизм;
• нашим героям;
• місія митця.

Є серед них і та, котра носить однакову зі збіркою назву – «Ближні обрії».

Михайло Цимбалюк веде свого ліричного героя як часовими стежками («Вершник українського апокаліпсису», «Караван», «Тірас розкутий»), так і дорогами війни («Донецька ViaDolorosa», «Полковник», «Куля»), рівно з тим – обширами рідного краю («Ближні обрії», «В осінньому Харкові», «У Зарваниці») тощо.

Особливою експресією, емоційним напруженням та викликом обивательству наповнені вірші «Поступ» (про життєвий вибір на користь творення), «Успадкований сад» (про пам’ять роду), «Тортури образ» (можна пробачати їх, але не приниження), «Палітра болю» і «Моя війна» (місія творця й захисника), «Ватра під дощем» (життєствердна сила любові).

Художній редактор – знаний подільський поет Віталій Міхалевський. Він же розповів під час презентації: «Книга актуальна і потрібна, змушує думати і співпереживати. В автора - молодече завзяття та статечна мудрість. Вірші дихають свіжістю, насичені образами. «Ближні обрії» – книга про найцінніше, що є в нашій душі».

Частина, яка відкриває видання, є поглядом поета на пройдений шлях, у котрому життя виринає картинками з дитинства, молодості та зрілих літ. І все воєдино єнається, порушуючі усі часові ритми, однак вибудовуючи однаково прості й складні, але безумовно вічні істини (із поезії «Пам’ять»):

Є пам’ять…
Мов камінчики на дні
все, знай, кермують струменем ріки,
потоками так правлять і в мені
намиви пам’яті – мої роки.

Є тут і поезія, котра позначена емоційним римуванням, духом волі і жаги до боротьби. Для прикладу, уривок із вірша «Мова волі»:

Ми – не раби.
        Раби – не ми!
                         Раби німі,
а німоту нам заливає  стогін.

По-особливому і певною мірою контрастно сприймається інтимна лірика Михайла Цимбалюка, яку автор розмістив посередині збірки, тобто у самому її серці.

Зауважимо, що презентоване нині у бібліотеці літературно-художнє видання Михайла Цимбалюка «Ближні обрії» надруковано за кошти, передбачені Програмою підтримки книговидання місцевих авторів та популяризації української книги у м. Хмельницькому на 2018-2020  роки «Читай українською».

Збірочка поета уже помандрувала до всіх бібліотек-філій Хмельницького, котрі розташовані у різних мікрорайонах міста. Приходьте і читайте!

Довідка: Цимбалюк Михайло Петрович народився 7 січня 1967 року у селі Моломолинці Хмельницької області. Закінчив Інститут журналістики КНУ імені Т. Г. Шевченка. Член Національної спілки письменників України. Лавреат Хмельницької міської премії імені Богдана Хмельницького, нагороджений Грамотою Верховної Ради України та відзначений Подякою прем’єр-міністра України. Автор книжок «Зорі на землі» (поезії, 1998), «Аорта» (поезії, 2000), «Неповернення» (нариси та оповідання, 2007), «Такий в житті буває день» (поезії, 2008), «Вінок Аріадни» (поезії, 2013), «Витязі Савур-могили» (літературні казки, 2015), «Протокольний нокдаун» (гуморески, 2017), «Весла – на воду!» (шляхові замітки, пригоди, нариси, 2019).

Фото Миколи Шафінського