На жаль, нині населення планети створює більше проблем для природи, ніж будь-коли в історії людства. За словами науковців, навіть незначні зміни в екосистемі можуть спричинити величезні катастрофи і трагедії. Споживацька діяльність людини призводить до втрати біорізноманіття, зникнення видів рослин та тварин, що призводить до дисбалансу у природі. За даними WWF (Всесвітнього фонду дикої природи ) за останні сорок років на Землі зникло 40% дикої природи.

Уже в найближчі десять років через необдуману діяльність людини понад мільйон видів рослин і тварин опиниться під загрозою вимирання. Вирубка лісів, бездумне використання ресурсів морів та ґрунту, забруднення повітря і води – усі ці фактори підштовхують наш світ до екологічної катастрофи. 

Земля страждає від забруднення повітря, води і ґрунту, яке спричинене розливами нафти, кислотними дощами, нітратами, пестицидами, пластиком, міськими стоками та промисловими відходами. Існує глобальна криза переробки сміття, адже розвинені країни скидають свої відходи в океани або відправляють у менш розвинені.

Усі країни у більшому чи меншому обсязі викидають в атмосферу речовини, що спричиняють повільне, але постійне підвищення температури повітря на планеті та рівня Світового океану. Переможців у цьому немає, бо процес підвищення температури триває, але важливо робити все, аби пригальмувати його, вкоренити у свідомості сучасного покоління філософію розумного споживання всього, що нас оточує, від їжі та одягу до транспорту та природних копалин. Слід використовувати альтернативні джерела енергії. За словами відомого винахідника з США Реймонда Курцвейла, навіть 0.01% від сонячного світла, яке падає на Землю кожен день, здатні задовольнити енергетичні потреби всього світу.

Усе більш цінним ресурсом, за який боряться люди, стає чиста питна вода, а брудна, яка містить токсини, хімікати та хвороботворні бактерії, становить найбільшу загрозу для здоров’я кожного із нас. До речі, небезпечні експеременти із генетичною модифікацією їжі також можуть викликати серйозні екологічні проблеми у дикій природі. Наприклад, трансгенні рослини, через їхню токсичність або алергенність, стануть загрозою не тільки для людини, а й для домашніх та диких тварин.

Міжнародний день Матері-Землі має об'єднати людей планети для захисту навколишнього середовища, нагадати усім про те, що планета, яка дарувала нам життя, унікальна й має потребу в турботі й захисті, а вирішення глобальних екологічних проблем починається із кожного з нас, із наших родин і громад, зі змін у свідомості.

Цікаві факти

Унікальність планети Земля полягає, по-перше, у тому, що вона придатна для житя. Це єдиний осередок життя в межах Сонячної системи. Повітря – необхідна умова існування життя. Повітряна оболонка втримує тепло, згладжує температурні контрасти між нічною і денною півкулями. Наша Земля володіє тим, чого практично позбавлені сусідні планети, – магнітним полем, що грає важливу роль як захисний екран.

Скільки важить наша планета? Коли ми говоримо про вагу Землі, ми маємо на увазі вагу речовин, з яких вона складається. Це називається масою. Маса Землі – приблизно 5, 976 секстильйонів тонн. Щоб ви могли собі уявити, як це виглядає: 5 976 000 000 000 000 000 000.

Сонце – постійне джерело тепла і світла, джерело життя на Землі. Це величезна куля діаметром приблизно 1 392 000 км, що складається з розжарених газів. Температура в її центрі сягає мільйонів градусів, а внаслідок збурень сонячної поверхні на десятки тисяч кілометрів від неї розповсюджуються світлові потоки газів.

Метеорити рідко падають на Землю, але декілька випадків все ж зафіксовано. У 1908 році над Тунгуською тайгою, приблизно в 10 км від поверхні Землі, стався вибух. Звук його був чутний майже за 1 000 км, а дерева повалило на площі близько 2 000 кв. км. Цей колосальний вибух міг бути викликаний астероїдом або осколком комети.

У порівнянні з розмірами нашої планети оточуючий її повітяний шар - лише тонка плівка. Хоч у атмосфери немає чітко певного верхнього кордону, її товщина наближається до 500 км.

Колір неба зумовлений оптичними властивостями молекул газів, з яких складається атмосферне повітря. Інтенсивне біле світло Сонця являє собою суміш всіх кольорів райдуги, причому кожний колір має певну довжину хвилі. Найбільшу довжину хвилі має випромінювання в червоному і жовтому діапазоні, а найменшу - в синьо-фіолетовому. Небо має блакитний колір, оскільки молекули газу сильніше відхиляють короткі світлові хвилі, що розсіюються у всі боки і багато разів змінюють напрям при проходженні через атмосферу. Довгі світлові хвилі досягають очей фактично по прямій від Сонця, короткі (блакитні) йдуть звідусіль, забарвлюючи небо в різні відтінки блакитного кольору.

Вчені підрахували, що в середньому кожен рік на нашій планеті відбувається близько мільйона підземних поштовхів. Більшість з них, на щастя, практично непомітні і можуть бути зафіксовані лише за допомогою чутливих приладів, але деякі поштовхи мають чималу силу. У середньому щорічно відбувається від 15 до 25 сильних землетрусів. Землетруси вважаються найстрашнішими зі стихійних лих. У густонаселених районах вони можуть забрати тисячі людських життів.

Найвищі гори – це вершини Гімалаїв. У цьому величному гірському ланцюзі, що протягся через південну частину Азії майже на 2 500 км, нараховується понад 30 піків з висотними відмітками більше за 7 300 м. А серед них здіймається гігант Джомолунгма (Еверест), що піднявся на запаморочливу висоту - 8 848 м над рівнем моря.

Гірські льодовики – дуже красиве і значне видовище. Вони беруть початок на схилах гір і до своєї нижньої кромки можуть простягнутися на багато кілометрів, товщина льоду в гірських льодовиках сягає декількох сотень метрів. Заповнюючи гірську долину льодом від одного її краю до іншого, вони нагадують величезні крижані ріки і, подібно рікам, мають притоки, які уливаються в основний крижаний потік на шляху його руху вниз по схилу.

Незважаючи на свою уявну нерухомість, льодовики переміщуються. Звичайно їх рух носить майже непомітний характер і складає менше за 30 см за добу, але деякі льодовики сповзають вниз по схилу з постійною швидкістю близько 15 м за добу і більше. В окремих випадках, внаслідок цілого ряду причин, відбувається свого роду льодовиковий накат і льодовик просувається на декілька кілометрів зі швидкістю 100 м за добу. Льодовик приходить у рух, коли товщина льоду перевищує 50 м. Повільно рухомий льодовик володіє колосальною ріжучою силою.

Айсберги – це плавучі крижані гори, що зустрічаються в приполярних морях як Північної, так і Південної півкуль. Утворюються вони, коли край льодовика звішується в море і величезні брили льоду з жахливим гуркотом відколюються від масиву. Айсберги Північної півкулі можуть важити більше мільйона тонн і підноситись над поверхнею води на 100 і більше метрів, хоч велика їхня частина залишається прихованою під водою. І все ж навіть найбільші з них просто карлики в порівнянні з плосковершинними айсбергами Південної півкулі, які народжуються біля берегів Антарктиди.

Мінерали оточують нас всюди. З них складаються всі гірські породи і корисні копалини. З мінералами ми зустрічаємося повсюдно – взяти хоч би куховарську сіль або графіт в стержні олівця. Але є серед мінералів і такі рідкі речовини, як: срібло, золото, алмази, смарагди, сапфіри, рубіни. Вченим вдалося виявити в загальній складності понад 2 000 різних мінералів. Земля, як й інші найближчі до Сонця планети (Меркурій, Венера, Марс), складається з мінералів.

Деякі коштовні і напівкоштовні камені – перли, корали, янтар і гагат (чорний янтар) – мають органічне походження, тобто утворилися з рослинних і тваринних залишків.

Ґрунт, який дає життя, сам рясніє різними формами життя (коріння рослин, земляні черв'яки, кроти та інші істоти, кілометри ниток грибниць, мільйони бактерій та багато інших мікроорганізмів). Позбавившись росинного покрову, ґрунт стає вразливим для руйнівної дії ерозії. До числа "скульпторів", які постійно змінюють вигляд поверхневої оболонки нашої планети, належать вода, вітер, лід, рослини і навіть багаторазові коливання температури.

Бережімо нашу планету Земля! Вона неймовірна, неповторна і прекрасна!

Джерело: Що? Як? Чому? Світ таємниць Землі : популярна дитяча енциклопедія. - Харків. : Український фонд міжнародного молодіжного співробітництва, 1999. - 157 с.: іл.