День вишиванки – свято національної єдності, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення і носіння етнічного вишитого одягу та об’єднати українців. Основна мета – це збереження українських цінностей та їхня популяризація серед молоді й населення держави загалом.

Вишиванка – символ, який єднає українців незалежно від мови, якою вони спілкуються, віросповідання чи політичних поглядів.

Дата проведення – щороку в третій четвер травня. Чому саме ця дата? З кількох причин. Головна – аби свято відбувалося в будень, як і зародилося в будень. Адже воно проводиться не заради параду чи вихідного, не свято заради свята, а як акція, яка доводить, що вишиванка – органічна частина повсякденного життя українців.

Це свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен українець одягає вишиванку, йде в ній на роботу, в університет, школу чи садочок.

Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк (ідейник свята та голова оргкомітету).

Тепер вона журналістка телеканалу «СТБ», членкиня Національної спілки журналістів України, автор прозових збірок «Серце сонця», «Жовтий янгол», «Записки на зап'ястях», упорядник Антології майданівських віршів «Небесна Сотня», голова молодіжного короткометражного фестивалю «Кіноетніка».

Леся Воронюк про День вишиванки: «Це свято – функціонально та ментально багаторівневе. Найпростіше в ньому – це красиві і натхненні українці у правічних сорочках. А найскладніше, найважливіше значення – це формування суспільства, яке цінує і розуміє свою історію і традиції, а отже, може бути єдиним і будувати майбутнє, адже тільки свідомі нації стають сильними і розвиненими. У жодній успішній країні громадяни не сперечаються про свої споконвічні традиції, культуру та не переводять ці цінності у тимчасові політичні площини».

А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки.

Спочатку їх одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора в усьому світі, а також прихильники України.

2010 рік позначився особливим колоритом. До акції долучилося все місто. У вишиванках можна було побачити не тільки рушійну силу свята – молодь, а й таксистів, лікарів, перукарів, пекарів, кондукторів, швей і навіть металургійників. Свято підтримали в Запоріжжі, Сімферополі, Львові, Рівному.

П'ятирічний ювілей свята у 2011 році ознаменувався встановленням Гіннесівського рекорду за кількістю людей у вишиванках в одному місці. На центральній площі Чернівців зібралося понад 4000 людей у вишиванках. Цього ж року швейне підприємство пошило величезну вишиванку (4 на 10 метрів) для центрального корпусу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

19 травня 2016 року в Хмельницькому встановили не тільки найбільший, але й перший в Україні рекорд, який занесли до Книги рекордів України – контури вишиванки створили 524 людини у вишитих сорочках. 

Організатором акції «Вишиванка – твій генетичний код» стала Анастасія Козак. Зафіксувати рекорд до Хмельницького приїхав представник Книги рекордів України Олександр Шустерук. Пан Олександр ще до початку акції зауважив, що скільки б людей не взяли участь в акції, це все одно буде рекорд. «Чому? Та просто ще ніхто в Україні не робив «живої» вишиванки», – пояснив він. 

Свято не передбачає обов'язкових заходів, хоча протягом усієї історії свята з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки.

Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку – одягнути вишиванку. Та ще й така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.

Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.