9 травня Православна Церква відзначає перенесення мощей святителя Миколая Чудотворця.
Святий Миколай народився в місті Патарі Лікійської області. Із дитячих років він досягав значних успіхів у вивченні Божественного Письма. Єпископ Патарський Миколай, радіючи духовним починанням свого племінника, зробив його своїм помічником, висвятивши на священника.
Святий Миколай ще замолоду допомагав тим, хто страждав, проявляючи милосердя, роздавав майно жебракам. Подаючи милостиню, він завжди прагнув зробити це таємно, приховуючи свою доброчинність, адже був прикладом того, як на практиці реалізувати аспект християнської любові, тому робив це так, як написано в Євангелії: «Нехай не знає ліва рука, що дає права». Ставши архієпископом, святий Миколай, як і раніше, проявляв щедрість та любов до людей: допомагав знедоленим, рятував від потопу, повертав додому, звільняв від тюремних кайданів та смертної кари, багатьом подавав зцілення (сліпим повертав зір, кривим – ходіння, глухим – слух, німим – голос).
Під час гоніння на християн за часів імператора Діоклитіана (284 – 305) єпископ Миколай, ув'язнений в темницю разом з іншими християнами, підтримував їх, спонукаючи мужньо переносити ув'язнення, тортури і муки.
Досягнувши глибокої старості, Святий Миколай, після нетривалої хвороби, помер 6 грудня 342 року, і був похований в соборній церкві міста Міри (сучасна Туреччина).
В XI столітті турки спустошували Візантійську імперію, вбиваючи людей, руйнували храми. Спопеливши острів Родос, мали намір знищити гробницю святого Миколая, проте замість неї зруйнували іншу. На морі зразу ж піднявся шторм – і майже всі судна були розбиті.
Одразу ж 47 чоловіків, озброївшись, вирушили до храму святителя Миколая. Ченці-охоронці, нічого не підозрюючи, вказали їм місце, де знаходилася гробниця святого. Там, за звичаєм, чужоземців помазували миром від мощей святителя.
Напередодні Святий Миколай явився уві сні одному священнику в місті Барі (південь Італії), звелівши йому перенести мощі в це місто. Мешканці міста вирішили врятувати мощі святого. Щоб полегшити свої дії, вони відкрили ченцям свої наміри і запропонували їм викуп – 300 золотих монет.
Варта відмовилася від грошей, хотіла попередити мешканців про загрозу. Але чужоземці зв'язали їх і поставили біля дверей своїх охоронців. Вони розбили церковний поміст, під яким стояла гробниця з мощами. Через те, що не було ковчегу, пресвітер Дрого загорнув мощі у верхній одяг, в супроводі барян переніс їх на корабель.
Під час мандрівки відбувалися чудеса – зцілення хворих, калік. Після 20-денної подорожі, 9 травня 1087 р., в неділю увечері, святі мощі прибули до храму святого Стефана. Через рік мощі святого перенесли у нову церкву, збудовану на честь Миколая Чудотворця.
Ця подія, пов’язана із перенесенням мощей, ознаменувала становлення особливого свята на честь Святого Миколая Чудотворця. У народі Миколай Чудотворець – один з найшанованіших святих.
|
На початок
Версія для друку
