Микола Васильович Гоголь
(20.03.(01.04).1809-21.02.(04.03).1852 рр.) 

Письменник, класик української і російської літератури. Його твори посіли чільне місце в скарбниці світової класичної літератури.

Бути у світі й нічим не позначити свого існування –
це здається мені жахливим.

Микола Гоголь

Народився Микола Васильович в містечку Великі Сорочинці (нині село Миргородського району Полтавської області) в родині поміщиків середнього достатку. Походив із старовинного роду Гоголів-Яновських, серед представників якого був Остап Гоголь, гетьман наказний Правобережної України, подільський та брацлавський полковник. Цікаво, що він народився, ймовірно, в с. Гоголі Летичівського повіту на Поділлі (нині село Віньковецького району Хмельницької області). Тобто, був нашим земляком.

Дитинство Миколи Васильовича пройшло в с. Василівці (нині Гоголеве) поблизу Миргорода, де він виховувався в маєтку батьків до 10 років. Батько письменника, Василь Афанасійович, помер, коли синові було 15 років. Але вважають, що сценічна діяльність батька, який був людиною веселої вдачі та чудовим оповідачем, вплинула й на уподобання Миколи, у якого рано проявився театральний талант. До того ж, М. Гоголь змалку виховувався у середовищі малоросійського побуту, панського і селянського. Ці враження стали основою майбутніх малоросійських повістей письменника, його історичних та етнографічних розвідок. Згодом, вже з Петербурга, М. Гоголь постійно звертався до матері, коли потрібні були нові побутові подробиці для творів. Впливу матері приписують і нахили до релігійності, які пізніше оволоділи всім єством М. Гоголя.

У 1819 р. разом з молодшим братом Миколу віддали вчитися до Полтавського повітового училища. Але смерть молодшого брата перервала навчання. Освіту Микола продовжив у відкритій Ніжинській гімназії вищих наук, куди вступив у червні 1821 р. Юний М. Гоголь не виділявся серед гімназистів – його вважали посереднім учнем. Не був він і старанним учнем, але мав чудову пам'ять – за кілька днів готувався до іспитів і переходив із класу до класу. Шкільні науки його мало цікавили, натомість Микола захопився театром: пристрасно брав участь у шкільних спектаклях, багато часу приділяв їх підготовці.

Ніжинську гімназію М. Гоголь закінчив у 1828 р. Мріючи про юридичну кар'єру, того ж року приїхав до Петербурга. Проте блискучі надії здійснилися не так швидко, як він очікував. У шуканні життєвої справи Микола вирушив за кордон, але через місяць, у вересні 1829 р., повернувся до Петербурга. Того ж року М. Гоголю, нарешті, вдалося вступити на службу до департаменту державного господарства. Державна служба викликала у нього глибоке розчарування. Змушений тягти лямку бюрократичного існування, М. Гоголь у вільні хвилини наполегливо працював над літературними творами. Славу йому приніс цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831-1832 рр.) – "Сорочинський ярмарок", "Майська ніч, або Утоплена", "Страшна помста" та інші, в яких змальовано поетичний образ України, овіяний повір'ями й легендами.

З 1835 р. Микола Васильович повністю віддався літературній діяльності. Він опублікував цілу низку прекрасних творів, написаних впродовж кількох років: "Арабески", "Петербурзькі повісті", збірку "Миргород", "Вій", "Тарас Бульба". Нові твори засвідчили особливу своєрідність письменника, його оригінальність і значущість. Ім'я М. Гоголя стало популярним літературним ім'ям. Люди, які близько знали письменника, відзначали його величезну спостережливість, здатність одразу ж схоплювати характерні риси довкілля.

У 1836-1848 рр. М. Гоголь перебував за кордоном. Відвідав Німеччину, Францію, Швейцарію, жив у великих містах Європи. Довгий час жив у Римі, який надзвичайно полюбив. Перебуваючи в Італії, він постійно працював над "Мертвими душами". У 1842 р. поема була надрукована у Петербурзі.

Твори Миколи Васильовича великою мірою вплинули на розвиток української літератури, театру, мистецтва, національної свідомості й культури взагалі. Під впливом М. Гоголя в російській літературі виник напрям – "натуральна школа". Його п'єси ставилися на українській сцені з середини ХІХ ст. (Чернігів, Ніжин, Полтава, Київ), а за сюжетами творів створено опери М. Мусоргського, М. Римського-Корсакова, П. Чайковського, М. Лисенка, балет В. Соловйова-Сєдого, знято багато кінофільмів.

Окрім літературної справи, Микола Васильович Гоголь займався історичними дослідженнями. На жаль, його статті з історичної тематики до цього часу залишились поза увагою багатьох дослідників.

Помер письменник у м. Москва, був похований на кладовищі Данилова монастиря. У 1931 р. прах перенесено на Новодівиче кладовище в Москві.

У 1929 р. у с. Великі Сорочинці, у будинку, де народився М. Гоголь, було  відкрито літературно-меморіальний музей Миколи Гоголя. Проте під час Великої вітчизняної війни він був зруйнований. Відбудований і вдруге відкритий для відвідувачів 14 січня 1951 р. Зберігає близько 4 тис. експонатів: особисті речі М. Гоголя, малюнки, вірші, перші видання творів, фотокопії рукописів, світлини, роботи відомих художників та майстрів народної творчості.

Вечір проти Івана Купала

28.03.2013 р.

Останнє оновлення 07.05.2013 р.

Використані джерела:

1. Кулікова Л. Б. Гоголь Микола Васильович / Кулікова Л. Б. // Енциклопедія історії України: т. 2 : Г–Д / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; НАН України; Інститут історії України. – К., 2005. – С. 131-132.

© Хмельницька міська центральна бібліотека
Сектор автоматизації бібліотечних процесів

Підготувала: Єсюніна Галина