Олексій ФЕДЬКОВ народився 10 січня 1989 року у місті Севастополь. Був старшим із трьох синів.

Закінчив школу у селі Гречинці Летичівського району.

До повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, жив у селищі Богданівці Хмельницької громади. Працював охоронцем.

У березні 2022 року добровольцем став до лав ЗСУ. Служив у 106-ій окремій бригаді територіальної оборони у 86-му окремому батальйоні, солдат. Позивний «Борода».

Воював на Херсонському напрямку.

6 червня 2024 року Олексій ФЕДЬКОВ загинув під час виконання бойового завдання від ворожої кулі біля села Ольгівка на острові Козацький Херсонської області. Йому було 35 років.

22 червні із Олексієм попрощалися у Летичівській громаді.

«Як багато ще не встиг Олексій у своєму житті. Війна забрала у матері сина, у дружини коханого чоловіка, у донечки та синочка — турботливого татуся, у братів — дорогого брата, в однокласників, друзів і бойових побратимів — вірного товариша. Непоправна родинна втрата відгукнулася болем у серцях кожного, хто знав Олексія, навчався з ним, працював, спілкувався, товаришував», — висловили слова співчуття у громаді.

У нього залишились дружина, син, донька, батьки та два брати.

Поховали захисника у селі Гречинці Летичівської громади.

Указом Президента України №161/2025 від 13 березня 2025 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» ФЕДЬКОВ Олексій Володимирович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішеням вісімдесят восьмої сесії Летичівської селищної ради ФЕДЬКОВУ Олексію Володимировичу присвоєно звання «Почесний громадянин Летичівської територіальної громади» (посмертно).