Леонід ХАРЧУК народився 19 березня 1980 року у місті Красилові Хмельницької області.

Жив і працював у Хмельницькому, де за життя змінив багато професій. Був водієм, зварювальником, робив металоконструкції, теплотраси, будував ангари.

Працьовитий і товариський, мав сім'ю та друзів. 

Леонід ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну півтора року брав участь в АТО/ООС. Захищав Україну на фронті упродовж 2015-2016 років на посаді санітара-водія. Евакуйовував із зони бойових дій тіла загиблих, а також поранених побратимів. Згодом повернувся до цивільного життя.

21 вересня 2022 року, маючи бойовий досвід, Леонід ХАРЧУК був знову мобілізований. Служив у окремій гірсько-штурмовій бригаді, солдат.

7 січня 2023 року Леонід ХАРЧУК загинув під час виконання бойового завдання біля села Яковлівка, що на Донеччині. Саме тоді він перестав виходити на зв'язок. Майже рік вважався зниклим безвісти. Ідентифікувати його вдалося лише за допомогою ДНК-тесту. Тепер захиснику навіки 42 роки…

27 січня 2024 року із Леонідом ХАРЧУКОМ попрощалися у Хмельницькому. Спокійний, врівноважений, завжди ввічливий — таким згадують Леоніда Харчука рідні та друзі, яким він завжди говорив: «Прийду з перемогою…».

За словами дружини Леоніда, Оксани Керебко, у липні 2023 року її донька знайшла інформацію про Леоніда. Його тіло було у морзі. Вона просила віддати рештки чоловіка.

«Через те, що не було зроблено тесту ДНК, підтвердження, що це він, нам не могли його віддати. Від 25 липня ми чекали тесту. 3 листопада нам сказали, що тест зійшовся. Потім треба було зробити ще один. Другий ми чекали від 3 листопада до 18 січня. І 18 січня підтвердився тест ДНК. І ось так ми цілий рік жили в пеклі. Нарешті нам віддали його додому».

Жінка каже, прожила з Леонідом мало: «Пів року жили разом. Розписалися з ним 8 вересня 2022 року. А 21 вересня 2022 року його забрали. Через два дні він вже був в Коломиї у військовій частині». 

У нього залишилися дружина, дві доньки та син.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

Указом Президента України №354/2024 від 17 червня 2024 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» ХАРЧУК Леонід Віталійович нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно).