Сергій БАРДАР народився 7 жовтня 1981 року у місті Старокостянтинів Хмельницької області.

Проживав із сім'єю у селі Олешин Хмельницької міської громади.

До повномасштабного вторгнення російської армії в Україну працював будівельником.

Сергій був завжди усміхненим, доброзичливим, готовим прийти на допомогу, виховував двох дітей.

У листопаді 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Служив у 42-й окремій механізованій бригаді, солдат, закінчив сержантські курси.

5 березня 2024 року Сергій БАРДАР загинув під час виконання бойового завдання біля села Богданівка Донецької області. Тепер йому навіки 42 роки…

Тетяна Каплун, вчителька навчального закладу, де вчаться доньки загиблого і класна керівниця старшої Діани, пригадала: «Діана не раз розповідала, що в неї найкращий батько. Він для неї був другом, порадником. Вона завжди ділилась, що тато їй купив, куди возив. Він був всесвітом для доньок. Звістка про його загибель дуже сколихнула. Сергій був усміхнений, доброзичливий. Коли треба було щось зробити чи допомогти, завжди був перший. Дуже шкода, що таких людей забирає клята війна».

12 березня із Сергієм попрощалися у Хмельницькому рідні, близькі та односельці.

В нього залишилися дружина і дві донечки.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.