Володимир БЕЗІНСЬКИЙ народився 18 березня 1976 року у Хмельницькому.

Закінчив Хмельницьку загальноосвітню школу №14, ВПУ №11 та Хмельницький національний університет.

У мирному житті працював у друкарні.

З перших днів повномасштабного вторгнення російської армії в Україну вже 26 лютого 2022 року добровольцем вступив до лав Збройних Сил України. Спочатку служив у 19-му окремому стрілецькому батальйоні, потім у добровільному батальйоні «Балу», який увійшов до лав 86-го окремого батальйону територіальної оборони. Був оператором дронів, старший солдат.

12 березня 2024 року Володимир БЕЗІНСЬКИЙ загинув під час виконання бойового завдання від влучання російського боєприпасу біля села Львове на Херсонщині. Тепер йому навіки 47 років…

15 березня із Володимиром БЕЗІНСЬКИМ і його побратимом і другом Олексієм ПОСТЕРНАКОМ попрощалися у Хмельницькому.

«Він мав днями приїхати у відпустку, вже був підписаний наказ. Але не приїхав, його привезли», — розповів журналістам телеканалу «Місто» про свого полеглого на війні сина Володимира його батько Петро Андрійович.

Олексій ПОСТЕРНАК і Володимир БЕЗІНСЬКИЙ, розповідає колишній командир роти військовослужбовців на псевдо «Балу», були пілотами дронів. Загинули 12 березня: «На них росіяни оголосили полювання, і все-таки їх знайшли. За ними йшли, йшли й дроном їх «накрили». Вони вже зрозуміли, що загинуть, вони обнялися і все».

Олександр Бялковський, родич Олексія, розповів, що Олексій та Володимир познайомилися і здружилися під час служби: «Завжди на тих відео, які він присилав в телеграмі, вони були вдвох. Завжди вдвох виходили на завдання, і вдвох верталися. До останнього».

У Володимира залишилися дружина, четверо дітей та батьки і двоє братів.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, у мікрорайоні Ракове.

11 березня 2025 року в державному навчальному закладі «Вище професійне училище №11 міста Хмельницького» вшанували світлу пам'ять двадцяти шести випускників закладу, які віддали своє життя, захищаючи країну від російських загарбників. Тут відкрили меморіальну стіну «Журавлі, що відлетіли у безсмертя…», на якій викарбовано імена та фото полеглих випускників, серед яких є і Безінський Володимир Петрович.

Указом Президента України №161/2025 від 13 березня 2025 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» БЕЗІНСЬКИЙ Володимир Петрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).