Олексій ПОСТЕРНАК народився 11 липня 1983 року у Хмельницькому.

Закінчив Хмельницьку ЗОШ №10 та ВПУ №11, де здобув професію «наладчик радіоапаратури».

У мирному житті працював у компанії інтернет-провайдера.

З перших днів повномасштабного вторгнення російської армії в Україну добровольцем вступив до лав Збройних Сил України. Служив спочатку в 19-му окремому стрілецькому батальйоні, потім в добробаті «Балу», який увійшов до лав 86-го окремого батальйону тероборони. Був оператором дронів, снайпером, парамедиком. Солдат.

12 березня 2024 року Олексій ПОСТЕРНАК загинув від влучання російського боєприпасу з дрона під час виконання бойового завдання біля села Львове на Херсонщині. Тепер йому навіки 40 років…

15 березня із Олексієм попрощалися у Хмельницькому.

Олексій ПОСТЕРНАК був позитивною людиною, про що розповів його родич Олександр Бялковський: «Завжди усміхнений, завжди з гумором. Зловити його у поганому настрої практично було не можливо. В якій він би компанії не знаходився, він був душею компанії. Ключове обличчя». 

У Олексія залишилися батьки, донька та син.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

Указом Президента України №161/2025 від 13 березня 2025 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» ПОСТЕРНАК Олексій Анатолійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).