Віктор ШМИРКО народився 5 липня 1985 року в селі Колибань.
У 2003 році закінчив навчання у спеціалізованій загальноосвітній школі №7.
З 2003 по 2008 рік навчався у Хмельницькому національному університеті за спеціальністю «Технологія і устаткування, відновлення та підвищення зносостійкості машин і конструкцій» Інституту механіки і інформатики, здобувши кваліфікацію магістра зварювання.
З липня 2008 року працював у Фізико-механічному інституті ім. Г. В. Карпенка НАН України. З листопада 2009 року поступив в аспірантуру при інституті та захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю «Матеріалознавство», що підтверджено відповідним дипломом від 29 вересня 2016 року. Наукова робота Шмирка В. В. спрямована на дослідження механізму руйнування гетерогенних газо-термічних покриттів за різних умов тертя.
З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, добровольцем доєднався до лав ЗСУ.
Пройшов важкий бойовий шлях у найгарячіших місцях на Харківщині, Донеччині та Херсонщині. Сержант, позивний «Філософ».
5 січня 2024 року Віктор ШМИРКО загинув від ворожого ракетного обстрілу дислокації наших захисників у місті Херсоні. Тепер йому назавжди 38 років…
29 березня із Віктором ШМИРКОМ попрощалися у Хмельницькому рідні, друзі, знайомі й побратими.
«Коли розпочалася війна, Віктор пішов добровольцем одним з перших, — розповідає побратим Героя Григорій МАЛИНИК. — Дуже компанійський, хороший хлопець. Ніколи не питав: «Чому я?» Завжди виконував поставлені завдання».
Товариш Віктора ШМИРКА Костянтин розповів: «Ми з Віктором знайомі з дитинства. Він жив у селі, а в мене там була бабуся. Дружили, разом на мотоциклі катались, завжди весело проводили час. Він був спокійний, хороший хлопець».
Колега мами Віктора ШМИРКА Галина Присяжнюк розповіла, що у воїна залишились батьки, брат і вагітна дружина: «Вітя дуже гарно вчився. Не можна підібрати слів, яка це була дитина. Від мами ніколи не чула ніякої скарги. Завжди дбав за батьків. Щирі співчуття рідним, низький уклін захиснику за те, що ми ще спокійно ходимо і спимо».
У Віктора залишилися вагітна дружина, батьки та брат.
Поховали захисника на кладовищі, що у мікрорайоні Гречани.