Олександр ЯНКОВСЬКИЙ народився 1 листопада 1972 року у Хмельницькому.

Закінчив Хмельницьку загальноосвітню школу №10 та професійно-технічне училище, де здобув професію майстра з ремонту годинників.

У мирному житті був приватним підприємцем і продавав чай та каву на речовому ринку Хмельницького.

З перших днів повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, добровольцем вступив до лав Хмельницького батальйону територіальної оборони. Воював на посаді кулеметника у складі 106-ї окремої бригади на Донецькому, Харківському напрямках. Брав участь у звільненні від окупантів Балаклії, Ізюма.

З листопада 2022 року був перекинутий на Херсонський напрямок. Був поранений, однак після лікування знову повернувся в стрій. Побратими характеризують його як хорошу людину, справжнього друга та надійного і вмілого воїна.

23 лютого 2024 року Олександр ЯНКОВСЬКИЙ загинув біля населеного пункту Тягинка на Херсонщині внаслідок артилерійського обстрілу. Тепер йому назавжди 51 рік…

1 березня із Олександром ЯНКОВСЬКИМ попрощалися у Хмельницькому.

«Ми з Сашою працювали на ринку дуже довгий час, — згадує його колега Валентина. — Хороший був чуйний, добродушний. Він сам пішов добровольцем, 51 рік йому… і цих два роки він там прослужив. Приходив от після поранення. Трошки підлікувався в нас і знову пішов».

«Справжній воїн, справжній товариш, друг і гарна людина», — так у коментарі телеканалу «Місто» охарактеризував Олександра Антоновича його побратим Олександр Ващенко.

Ще один побратим загиблого захисника — Олександр Попик, у коментарі «Суспільне Хмельницьке», розповів обставини загибелі хмельничанина: «Був артилерійський обстріл. Вийшло так, що на дорозі розірвалося, а він був неподалік і осколок прилетів у нього».

У Олександра залишилися син, донька та сестра.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.