Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади»
присвоєно рішенням позачергової дев'ятнадцятої сесії Хмельницької міської радивід 23 вересня 2022 року.
Народився Дмитро ЦВІТУН 9 листопада 2001 року в селі Петрівське, Кам'янець-Подільського району. З трьох років жив з матір'ю в Хмельницькому
Дмитро закінчив НВК №4 (нині ліцей №4 імені Павла Жука). Клас часто подорожував, і Дмитро кожного разу, повертаючись з чергової подорожі, був вражений красою України, кожним її куточком. Тоді і з'явилась у нього мрія подорожувати Україною, і вони разом з однокласницею Ірою склали маршрут спільної подорожі в майбутньому.
Після закінчення 9-го класу Дмитро вступив до Хмельницького політехнічного фахового коледжу, потім перевівся на заочне відділення й у 18 років підписав контракт із Збройними силами України. Старший солдат служив у 3-ій батальйонно-тактичній групі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Мати не перечила, бо ще з дитинства привчила його до свободи вибору у прийнятті відповідальних рішень. На вишкіл його відправили в навчальний центр «Десна» і вже звідтіля Дмитро зателефонував матері і повідомив, що підписав контракт на три роки, чим поставив матір в стресовий стан. «Диплом випускника коледжу Дмитро захищав уже в окопі, на то було 10 хвилин», – каже директор закладу Вадим Володимирович Овчарук. Захистився, отримав диплом, радів неймовірно.
Дмитро любив книги. Ще змалечку завжди обирав книгу замість ще однієї порції морозива, а пізніше, вже підробляючи і маючи власні кишенькові купував сам і зі смаком читав різні жанри від класики до сучасних письменників. «І навіть пізніше, вже перебуваючи в зоні АТО просив родину переслати йому книги», – згадує рідна мати Анастасія.
А ще надто любив тварин. Навіть на службі в ЗСУ мав чотирилапого друга Кузьміча. Собака ні на крок не відходив від свого господаря, цілував Дмитра і ображався, як той був зайнятий серйозними військовими справами.
Дмитро був закоханий у свою чорняву красуню Іринку ще у школі. Здавалось, що їхнє щастя не має меж. Розумні, красиві, юні, обвиті романтикою кохання юнак і юнка розуміли один одного з ніжного погляду очей. Чекали один одного, і на весну 22-го Дмитро збирався запропонувати Ірині не тільки каблучку вірності, безмежного кохання, а й ціле життя в любові і радості, бо дуже мріяв про велику родину, за як у рідної матусі був єдиний син.
Спішив жити, бо все хотів спробувати і осягти своїм розумом: секція боксу, регбі, вільна боротьба в спорткомплексі УВС, гопак в «Козаках Поділля», власні вірші, навчання в коледжі, строкова служба, контрактна армія – це все його самостійні рішення. Радів, що проходив вишкіл на Яворівському полігоні, але не тільки навчався, а й відповідав за навченість своїх підлеглих. Прагнув бути професіоналом і цінував професіоналізм кожного.
24 лютого 2022 року старший солдат Дмитро Цвітун з позивний «Смайл» був з побратимами на степовій Херсонщині. Страху не було, але було прагнення встигнути, не дати прорватись ворогу, захистити край… Одну атаку вони відбили з побратимами. Але наступний бій виявився занадто нерівним по силі, то було пекло в українському степу. Вигідні позиції зайняв ворог. Позиції наших хлопців прострілювались як на долоні та й незабаром ворог посунув суцільною танковою лавиною. Наші воїни йшли на БТР проти танкової броні. Місцеві жителі бачили той навіжений бій і крізь власний страх і ризик допомогли зраненим хлопцям вийти з поля бою, але Дмитро був поранений важко…
26 лютого 2022 року Дмитро ЦВІТУН загинув під час оборони міста Херсон в селі Козаче Херсонської області. Йому було 20 років.
10 березня із Дмитром ЦВІТУНОМ попрощалися у Хмельницькому.
Однокласник загиблого Дмитра Цвітуна, Валентин Юськов, пригадує його як життєрадісного хлопця: «Він завжди любив адреналін. От в нас були конкурси «Джура», спортивні якісь конкурси, то він брав в них завжди участь, він брав активну участь в житті, він брав максимум від життя. Мені важко передати те, що відчуваю, бо я навіть цілком не усвідомлюю того, що відбувається зараз, це важко сприйняти. Я дуже співчуваю його близьким, рідним».
У Дмитра залишилися мати.
Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.
Указом Президента України №187/2022 від 29 березня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» ЦВІТУН Дмитро Володимирович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади» присвоєно за видатні заслуги перед українським народом
та Хмельницькою міською територіальною громадою.
30.01.2023 р., 23.07.2024 р., останнє оновлення 12.08.2025 р.
Для створення довідки використано матеріали з наступних електронних ресурсів:
На початок
Версія для друку
