|
ВАСИЛЬЄВ
Дмитро Миколайович |
|
|
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади»
присвоєно рішенням позачергової дев'ятнадцятої сесії
Хмельницької міської ради від 23 вересня 2022 року.
Народився Дмитро ВАСИЛЬЄВ 20 лютого 1978 року в місті Первомайську Миколаївської області. Батько працював водієм, мама — вихователькою в дитячому садочку.
Дмитро добре навчався у Первомайській ЗОШ №16, яку закінчив у 1995 році. Був завзятим спортсменом — захоплювався легкою атлетикою та велосипедним спортом.
У важкі для українського війська 90-ті роки юнак мріяв про військову кар'єру, а саме — про елітну спеціальність ракетника, і його мрія здійснилася: він став курсантом Харківського військового університету (нині Харківський національний університет Повітряних сил), який закінчив у 2001 році.
Уся подальша офіцерська служба Дмитра ВАСИЛЬЄВА проходила в лавах 19-ї окремої ракетної бригади, що дислокується у Хмельницькому. У грудні 2019 року їй було присвоєно почесне найменування «Свята Варвара». Тут Дмитро Миколайович пройшов службовий шлях від лейтенанта до підполковника, командира ракетного дивізіону.
З початку 2014 року 19-та ракетна бригада «Свята Варвара» залишалася єдиним ракетним з'єднанням, безпосередньо підпорядкованим командуванню Сухопутних військ і озброєним тактичними ракетними комплексами. У відкритих джерелах йдеться, що «головне призначення бригади — високоточне вогневе ураження противника на тактичну глибину побудови його бойових порядків шляхом завдання групових та одиночних ракетних ударів по військах та важливих об'єктах, а при діях на приморському напрямку — для ураження ударних угруповань флоту противника, його військово-морських баз, портів, морських десантів».
Та лише початок підлого вторгнення Росії в Україну в 2014 році показав справжнє значення буденної і майже непомітної для суспільства ратної праці офіцерів, серед яких був і Дмитро ВАСИЛЬЄВ. Ціна цієї копіткої роботи — незліченних годин, діб, місяців, проведених у навчальних класах, у парках бойових машин, у відрядженнях, на полігонах — те, що найгрізніша зброя ЗСУ залишалася боєздатною, обслуги — підготовленими, а установки могли їздити не лише на столичних парадах.
Військова справа для Дмитра ВАСИЛЬЄВА була способом життя і мислення. Статний, кремезний, відповідальний, досвідчений, вмів професійно вирішувати будь-яку справу, брати на себе відповідальність, був прикладом для своїх підлеглих і завжди йшов із ними поряд, розділяючи всі труднощі і небезпеки.
Дмитро ВАСИЛЬЄВ від 2014 року виконував завдання в зоні АТО/ООС.
«Перемога дається нам дуже важко. Але вона неодмінно буде», — цим жив і керувався в своєму житті підполковник Д. ВАСИЛЬЄВ.
Варто зазначити, що 2018 року дружина Ірина Вікторівна вирішила стати на захист України і підписала контракт про проходження військової служби. Нині вона у військовому званні молодшого сержанта проходить службу у Хмельницькому об'єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. 2020 року військову форму вдягнула і старша донька, яка нині є курсанткою другого курсу Національної академії Державної прикордонної служби. Стопами батька збирається йти і його син, який також мріє стати ракетником.
З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, Дмитро ВАСИЛЬЄВ зі своїм підрозділом брав участь у боях на Півдні. Він вміло керував ракетним дивізіоном, який завдав точних ударів по колоні противника біля с. Чонгар (Генічеський район Херсонської області). Внаслідок цього було знищено до сотні одиниць техніки та особового складу ворога.
Крім того, ракетний дивізіон під командуванням Д. ВАСИЛЬЄВА завдавав ударів по скупченню військ противника біля населених пунктів Василівка, Токмак, Мелітополь, Пологи, Гуляйполе, Кам'янка, Дніпрорудне, Бердянськ, Велика Білозерка, знищуючи значну кількість сил і засобів окупантів.
18 березня, під час виконання чергового бойового завдання, Дмитро Миколайович разом із побратимами потрапив під ворожий ракетний обстріл на Запоріжжі й отримав численні осколкові та опікові поранення. Ще добу він боровся за життя.
19 березня 2022 року Дмитро ВАСИЛЬЄВ помер від отриманих поранень в лікувальному закладі. Йому назавжди залишиться 44 роки.
23 березня 2022 року із військовим попрощалися у Хмельницькому.
У нього в Первомайську залишилася мати, у Хмельницькому — дружина, донька та син.
Похований на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.
«Він понад усе любив своїх дітей, дружину, цінував сімейний затишок і спокій в родині. Саме через це Дмитро Миколайович одним із перших офіцерів-ракетників у 2014 році просився в район АТО, де тоді було найгарячіше», — розповів його бойовий побратим Олексій. — «Так само з перших днів повномасштабного вторгнення російських військ, а саме від 24 лютого, він зі своїм підрозділом здійснив марш у визначений район і вже за кілька годин приступив до виконання бойових завдань».
«Він був фаховим, досвідченим, кваліфікованим офіцером із величезним досвідом, який своєю працею та розумом дослужився до високої посади. Всі його підлеглі високо оцінюють його, як людину і його діяльність, — розповів пресофіцер з'єднання капітан Олексій Наконечний. — Дмитро Миколайович мені з першого нашого знайомства, ще 2015 року, запам'ятався доброю, відкритою людиною. Я прийшов ще молодим лейтенантом, а він, незважаючи на те, що був старшим за званням, був вищий у досвіді, за вислугою, завжди до всіх ставився толерантно, по-людськи, виважено. Жодного разу я не чув, щоб він з кимось сварився, тобто він був професіоналом, добрим, тактовним і вихованим чоловіком. Він, знаючи всі ризики та небезпеки, захищав територіальну цілісність нашої держави і, на жаль, віддав за неї життя…».
Дмитро ВАСИЛЬЄВ неодноразово за зразкову службу та бездоганне виконання бойових завдань був нагороджений орденами та медалями. Ще за життя отримав орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеню.
Указом Президента України №319/2017 від 12 жовтня 2017 року «Про відзначення державними нагородами України» «За вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків» ВАСИЛЬЄВ Дмитро Миколайович нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Указом Президента України №157/2022 від 22 березня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» ВАСИЛЬЄВ Дмитро Миколайович нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня (посмертно).
Указом Президента України №235/2022 від 13 квітня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України» ВАСИЛЬЄВУ Дмитру Миколайовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота зірка» (посмертно).
Рішенням позачергової шістнадцятої сесії Хмельницької міської ради №22 від 28 квітня 2022 року вулицю ПОПОВА в мікрорайоні Ракове перейменовано на вулицю Героя України Дмитра ВАСИЛЬЄВА.
Також рішенням сесії Первомайської міської ради Миколаївської області від 4 квітня 2023 року вулицю Кам'яномостівську в м. Первомайську, де народився і виріс Дмитро і проживає його мати, перейменовано на вулицю Героя України Дмитра ВАСИЛЬЄВА.
Рішенням Первомайської міської ради №4 від 29.08.2024 року Дмитру ВАСИЛЬЄВУ присвоєне звання «Почесний громадянин міста Первомайська» (посмертно).
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади» присвоєно
за видатні заслуги перед українським народом та
Хмельницькою міською територіальною громадою.
31.05.2024 р.,
останнє оновлення 15.08.2025 р.
Для створення довідки використано матеріали з наступних електронних ресурсів:
© Центральна публічна бібліотека
Хмельницької міської територіальної громади
На початок
Версія для друку
