 |
НАЗАРЕНКО
Анатолій Петрович |
|
|
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади»
присвоєно рішенням позачергової дев'ятнадцятої сесії
Хмельницької міської ради від 23 вересня 2022 року.
Народився Анатолій НАЗАРЕНКО 8 червня 1968 року в с. Новосілки Самбірського району Львівської області у сім'ї військового. З переїздом батьків до Хмельницького закінчив тут гімназію №2. У 1985 році вступив до Хмельницького вищого артилерійського командного училища, після закінчення якого у 1989 році отримав офіцерське звання лейтенанта.
Від 1989 до 2000 року обіймав посади від начальника розвідки штабу протитанкового дивізіону до командира артилерійського дивізіону. У 2002 році закінчив Національну академію оборони України за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями підрозділів (частин, з'єднань) Сухопутних військ». Отримав кваліфікацію офіцера військового управління оперативно-тактичного рівня.
Далі Анатолій служив заступником командира окремої бригадно-артилерійської групи. З 2003 по 2006 роки обіймав посаду начальника штабу, першого заступника командира окремої бригадно-артилерійської групи B/Ч А 1552 (м. Біла Церква). Тоді у званні підполковника звільнився з військової служби у запас у зв'язку зі скороченням штатів та з реформуванням Збройних сил України.
За довгі роки служби Анатолій НАЗАРЕНКО був нагороджений грамотами, медалями, відзначений подяками міністра оборони, президента України за високі показники, професіоналізм та особистий внесок у реформування та розвиток української армії.
Після звільнення з військової служби Анатолій Петрович працював начальником відділу кадрів Білоцерківського військторгу, виконавчим директором охоронної фірми. З часом сім'я повернулась до Хмельницького, яке було для них рідним містом. Анатолій НАЗАРЕНКО влаштувався юристом у банк. Проте любов до викладацької діяльності перемогла, і з виховування солдатів чоловік перейшов на виховування дітей. З 2014 по 2022 рік він працював на посаді методиста Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. За посадовими обов'язками Анатолій Петрович здійснював науково-методичне забезпечення викладання предмета «Захист України». Він приділяв чимало уваги патріотичному вихованню молоді, надихав дітей своїм прикладом. Окрім того, проводив активну профорієнтаційну роботу серед учнівської молоді, переконуючи юне покоління українців обирати військові професії та службу в лавах Збройних сил України.
Коли 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення російської армії в Україну, офіцер запасу Анатолій НАЗАРЕНКО вже 25 лютого став на захист країни. Його призначили командиром самохідного артилерійського дивізіону 3-ої окремої танкової Залізної бригади Корпусу резерву Сухопутних військ.
«Анатолій Петрович НАЗАРЕНКО фактично розгорнув дивізіон із використанням розконсервованої техніки 1282 Центральної бази зберігання та ремонту бронетанкового озброєння та техніки й укомплектував його особовим складом з числа осіб, мобілізованих на території Хмельницької області. За стислий час здійснив бойове злагодження військової частини та форсованим маршем передислокував дивізіон у зону бойових дій на Сході України», — повідомила Хмельницька обласна рада.
Безпосередньо у військовій частині Анатолій Петрович проводив навчання особового складу, здійснював розконсервування бойових машин, організовував волонтерську допомогу для відновлення їх боєздатності, координував допомогу волонтерів щодо забезпечення воїнів військовою амуніцією.
Вже в березні 2022 року Анатолій НАЗАРЕНКО здійснив бойове злагодження дивізіону артилеристів, вивів ввірений йому підрозділ на бойове чергування в районі Ізюму Харківської області.
28 березня 2022 року Анатолій НАЗАРЕНКО загинув у селі Сулигівка Ізюмського району Харківської області, отримавши смертельні осколкові поранення. У своєму останньому бою військовий врятував артилерійський дивізіон. Тоді постраждали четверо людей, але загинув командир, якому вдалось забезпечити передислокацію артилерійського дивізіону з-під ворожих артилерійських обстрілів та авіаударів. Артилерійський дивізіон не втратив боєздатності після бойового зіткнення з ворогом через чіткі та професійні дії свого командира, який до останнього керував підрозділом та залишався на полі бою. Тепер йому назавжди 53 роки.
2 квітня із НАЗАРЕНКОМ Анатолієм Петровичем попрощалися у Хмельницькому.
Побратим Анатолія Назаренка Юрій ІСЬКО розповів: «Це був справжній командир: вольовий, грамотний. Він організовував нашу бойову роботу так, як потрібно. Сам був попереду. Він був дуже професійним, підготовленим, мужнім, героїчним офіцером, патріотом нашої країни».
«У 2014 році, після військової служби, Анатолій Петрович прийшов до нас в Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти методистом з предмету «Захист Вітчизни». За цей період він зумів організувати вивчення цього предмету серед викладачів, ініціював ряд учнівських військово-патріотичних конкурсів по лінії козацького патріотизму. Зміг згуртувати біля себе багатьох людей. Постійно підтримував зв'язки з військовою частиною, організовували бойові навчання для молоді і настільки проявив себе класною людиною! У нього завжди було загострене почуття справедливості, тому через два роки його обрали головою профспілки нашого колективу. Слова «шкода» — це не ті слова. Він завжди буде з нами. І завжди будемо його пам'ятати таким оптимістом, життєрадісним, Героєм та Захисником України», — розповів Віктор ОЧЕРЕТЯНКО, ректор інституту.
«Мав честь бути знайомий з Анатолієм Петровичем особисто. Ще років десять тому в Хмельницькій міській раді на зміну «рускомировской зарнице» ми запровадили навчальну військово-патріотичну гру Сокіл (Джура). Анатолій Петрович, працюючи в обласному інституті вдосконалення вчителів, працюючи в одному із закладів громади, допомагав нам реалізовувати і запроваджувати військово-патріотичну гру, — розповів мер міста Олександр СИМЧИШИН. — Пам'ятаю його, як спокійну людину, людину надзвичайно патріотичну. Людину, яка виховала тисячі, а можливо й десятки тисяч діток на хвилі патріотизму, на хвилі любові до України. Вони завжди орієнтувалися на героїв. Героїв минулого. На козаків, на гетьманів. І тепер — я впевнений — ці діти будуть орієнтуватися на таких, як Анатолій Петрович НАЗАРЕНКО».
Анатолій НАЗАРЕНКО завжди був героєм, чудовим сім'янином та вірним другом.
Про це говорить його дружина Наталія НАЗАРЕНКО: «Він подарував 33 роки щасливого, сімейного життя, взаємного кохання, взаємоповаги, радості та любові мені, його дружині. Де б ми не жили, де б не служили, ми завжди були разом. Дві половинки одного цілого. Ми виховали чудових дітей — сина Романа та доньку Аліну. Діти виросли, одружились та народили нам онуків Поліну і Любомира».
Донька Альона згадує, що коли батько дізнався, що вона народить йому онука, він зробив свято і жартував, що буде Любчик. Любов і мир – так було виконано волю батька, вже вдруге дідуся. Любомир дуже схожий на діда Толю: лоб, посмішка, грайливі очі. А ще, родина пригадує, як батько смачно вмів готувати і запрошувати всіх на гостину. І тепер за традицією вони і надалі збираються в родинній хаті, відчуваючи єдність і тепло батьківського роду.
Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №396 від 9 квітня 2022 року підполковнику НАЗАРЕНКУ Анатолію Петровичу, командиру артилерійського дивізіону (військова частина А4168) присвоєно чергове військове звання полковник (посмертно).
Указом Президента України №405/2022 від 10 червня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» НАЗАРЕНКО Анатолій Петрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У пам'ять про загиблого 22 березня 2023 року на VІІІ сесії Хмельницької обласної ради прийнято рішення про присвоєння Хмельницькому обласному інституту післядипломної педагогічної освіти ім'я Анатолія НАЗАРЕНКА.
8 червня 2023 року на фасаді Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відкрили пам'ятну дошку Анатолію НАЗАРЕНКУ. Це день, коли у нього міг би бути 55-літній ювілей.
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади» присвоєно
за видатні заслуги перед українським народом та
Хмельницькою міською територіальною громадою.
31.01.2023 р.,
останнє оновлення 20.08.2025 р.
Для створення довідки використано матеріали з наступних електронних ресурсів:
© Центральна публічна бібліотека
Хмельницької міської територіальної громади
На початок
Версія для друку
