 |
ЧАБАХ
Юрій Олександрович |
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади»
присвоєно рішенням позачергової дев'ятнадцятої сесії
Хмельницької міської ради від 23 вересня 2022 року.
Народився Юрій ЧАБАХ 4 листопада 1984 року в місті Торез на Донеччині.
На початку 90-х років родина переїхала до Києва, пізніше до мальовничого містечка Буча. Юрій закінчив гімназію, у 2003 році вступив до Українського гуманітарного інституту на спеціальність «Менеджмент та міжнародна економіка». Успішно його завершив і почав робити перші кроки в бізнесі. Пізніше він здобуде ще й освіту правника в Юридичному інституті Національного авіаційного університету.
У 2015 році, після Революції Гідності, в якій він брав активну участь, Україна взяла курс на реформи. Юрій повірив в їх незворотність і, за порадою батька, подав документи у новостворену Національну поліцію України. Успішно склав всі необхідні тести та нормативи, а згодом урочисто присягнув на вірність Україні.
Батьки не перечили синові. Батько Олександр Миколайович сам присвятив службі в органах МВС 13 років. Він розумів, чому єдиний син постійно на службі, розумів його роботу, його ризики життя
У вересні 2016-го року молодий дільничний офіцер поліції сектору превенції Бородянського відділення поліції лише починав нести службу. Вже за три роки Юрій ЧАБАХ обійняв посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції, пізніше — оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Бучанського РУП ГУНП в Київській області. І починається ще один новий етап його життя у складі слідчо-оперативних груп.
«Він тоді був у піднесеному настрої, весь час говорив, що нарешті відчуває себе на своєму місці», — згадує батько Олександр ЧАБАХ.
«Юрій був цілеспрямований, мотивований роботою, одним з його життєвих кредо була допомога людям, він завжди залишався людяним, співчував потерпілим, мав гарне почуття гумору, був гарним товаришем, людиною колективу», — розповів начальник відділення поліції №2 у Бородянці В'ячеслав Цилюрик.
В особистому житті у Юрія також був успіх — з'явилася кохана дівчина, яка згодом стала цивільною дружиною.
У вільний від служби час, якого так бракувало, Юрій захоплювався футболом: грав за місцеву бучанську команду, вболівав за столичне «Динамо»; грав у шахи й більярд; професійно займався легкою атлетикою, мав третій розряд із цього виду спорту. Любив особисто ремонтувати своє авто, велосипеди — отримував від цього задоволення.
Коли вранці 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення російських військ в Україну і перші російські ракети прилетіли на територію Київщини, Юрій ЧАБАХ з рідної Бучі відразу приїхав на місце служби у селище Бородянка — одне з найперших, які відчули на собі руйнування та чобіт окупанта й виконував свої обов'язки цілодобово.
Оскільки територіально Бородянка знаходиться дуже близько до кордону, події розвивалися дуже стрімко, миттєво і динамічно. Росіяни обстрілювали й заходили технікою у Бородянку. Було зруйновано дуже багато багатоповерхівок, приватних будинків. Одним таким пострілом з танку був зруйнований будинок колеги, друга Юри Івана СІМОРОЗА, в якому знаходилися батько, мати, рідний брат, бабуся, дружина і донечка, який на той час був один рік і три місяці. Одним пострілом будинок був повністю зруйнований і вся сім'я загинула. Юра з колегами діставали тіла сім'ї Івана СІМОРОЗА з-під завалів, в надії знайти когось живим.
Поліцейські працювали на блок-постах, організовували евакуацію мирного населення на безпечні території. В той час техніка окупантів, попри відсіч, уже просувалася вглиб регіону.
26 лютого Юрій попросився поїхати до Бучі, щоб допомогти рідним і захищати рідне місто. Син прорвався через окупацію до батьків, що знаходились у своєму приватному будинку в Бучі. До батьківського приватного будинку із квартири перевіз і цивільну дружину та її дітей. Три дні побув з ними. Проте можливості для самостійної евакуації вже не було. Хвилюючись за життя рідних, Юрій не хотів наразити їх на ще більшу небезпеку. Лише згодом родина Юрія ЧАБАХА змогла евакуюватися з міста під час дії зеленого коридору до Хмельницького, малої батьківщини батька.
Залишивши батьківський дім, а разом з тим телефон і документи, 5 березня він на службовому автомобілі виїхав, щоб допомогти людям евакуюватися та розвідати обстановку. В зоні його відповідальності було декілька населених пунктів, де він здійснював розвідку, готував карту місцевості, звідки може зайти ворог, підходи і шляхи відходу наших військових. Він перекривав Шибено і Красний ріг. Це ті населені пункти, територію яких ще контролювала поліція. Аналізував і передавав дані у головне управління.
10 березня під час бойових дій батьки втратили родинний будинок, оскільки в нього прилетів снаряд. Із полум'я встигли врятувати лише собаку та документи. Усі родинні архіви та фотографії згоріли.
Про долю єдиного сина батьки дізналися лише після звільнення міста Бучі від російських окупантів. Весь цей час Юрій ЧАБАХ вважався безвісти зниклим. Орієнтовно 11 квітня 2022 року їм зателефонували і повідомили, що його тіло 10 квітня знайшли у братській могилі на території церкви Андрія Первозваного в Бучі. Юрія впізнали за поліцейським жетоном, який був на ньому.
5 березня 2022 року Юрій ЧАБАХ загинув під час виконання своїх професійних обов'язків. Експертиза встановила, що смерть Юрія була спричинена від кулі снайпера. Йому було 37 років.
14 квітня з Юрієм ЧАБАХОМ попрощалися у Хмельницькому.
«Старший лейтенант поліції Юрій ЧАБАХ загинув як справжній герой під час активних бойових дій в м. Бучі, яке було окуповане з 1-го березня. Тоді поліцейські продовжували надавати послуги населенню, допомагали людям евакуюватися, доставляли гуманітарну допомогу. Саме тоді ворожий снайпер і застрелив Юрія. Деякий час ЧАБАХ рахувався зниклим безвісти, та коли після деокупації проводили ексгумацію тіл загиблих, похованих у братській могилі на території церкви в Бучі, знайшли й тіло Юрія», — розповів начальник поліції Бучанщини Андрій Ткач.
Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.
«Спочатку я жалкував за будинком: найбільше за фотоальбомом, який там згорів, адже в ньому було багато сімейних, дитячих фото Юрія, — каже батько Олександр Михайлович, — але, коли повідомили страшну звістку про сина, це все втратило сенс. Пройшла страшна процедура впізнання тіла, пройшло поховання… А мені досі здається, що зараз відкриються двері, і я почую швидкі кроки сина…».
За життя Юрій ЧАБАХ не встиг отримати звання капітана, але дуже про це мріяв. 27 червня 2022 року отримав його вже посмертно.
Указом Президента України №582/2022 від 16 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, сумлінне та бездоганне виконання службового обов'язку» ЧАБАХ Юрій Олександрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
12 квітня 2023 Бучанська міська рада прийняла рішення про перейменування вулиці Першотравнева на честь Юрія ЧАБАХА.
У 2024 році на вшанування пам'яті про Юрія ЧАБАХА на будівлі Бучанського ліцею №9, де він навчався, встановили меморіальну дошку.
11 квітня 2025 року 75 позачерговою сесією Бучанської міської ради Юрію ЧАБАХУ присвоїли звання «Почесний громадянином Бучі» (посмертно).
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної гроади» присвоєно
за видатні заслуги перед українським народом та
Хмельницькою міською територіальною громадою.
02.02.2023 р.,
останнє оновлення 27.08.2025 р.
Для створення довідки використано матеріали з наступних електронних ресурсів:
© Центральна публічна бібліотека
Хмельницької міської територіальної громади
На початок
Версія для друку
