Військовослужбовець, солдат 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ.

Андрій Гнатюк народився 28 січня 1986 року в селі Черепівка Олешинської громади. З 1992 по 2001 рік навчався там у школі. Згодом переїхав до Хмельницького. До широкомасштабного вторгнення рф в Україну працював  на маслозаводі комп'ютерником. 

У вересні 2022 року був призваний на військову службу і проходив військову підготовку у Житомирі. 

З 27 жовтня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.

Перед загибеллю, згадує його сусідка по будинку і волонтерка, військовий рідко виходив на зв'язок, бо частіше був "на нулі".

28 січня 2023 року  Андрію Гнатюку виповнилося 37 років. 

Воїн загинув 20 березня 2023 року в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області. Щирий, добрий, безвідмовний, скромний, працелюбний — таким його запам'ятали рідні та знайомі.

Олешинська територіальна громада повідомила: «Громада Олешинського старостату оплакує відданого сина України, свого Героя — Гнатюка Андрія В'ячеславовича. Він до кінця з честю та гідністю виконував громадянський та військовий обов'язки, захищаючи незалежність, територіальну цілісність та суверенітет України. В цю трагічну хвилину щиро поділяємо горе з рідними Героя. Всією громадою схиляємо голову в глибокій скорботі. Вічна пам'ять та слава воїну».

Прощання з Героєм відбулося 27 березня в Хмельницькому. Поховали його в рідному селі Черепівка.

У захисника залишилися мати, сестра та син.

Указом Президента України №698/2023 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Гнатюка Андрія Вячеславовича нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).