Едуард ШАРАН народився 11 вересня 1993 року у Хмельницькому.

Едуард був все життя в спорті. Займався боксом.

Військова справа з'явилася у його житті ще з юних років. У 2008 році вступив у Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. З 2010 року почав навчатися в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Згодом перевівся до Військової академії (м. Одеса), де у 2016 році здобув ступінь магістра за спеціальністю «Автомобільне господарство».  

«Після закінчення ліцею, він, чесно кажучи, хотів покинути це все і жити звичайним життям. Але тоді почався Майдан, потім АТО, а потім клята війна. Військова діяльність йому вдавалась. Досить швидко він отримав офіцерське звання А далі вже справа честі» — розповіла газеті «Всім» дружина Ася.

Едуард ШАРАН з 2014 року брав участь в антитерористичній операції та операції Об'єднаних сил на Сході України.

Згодом успішно закінчив кваліфікаційний курс (Q-COURSE) та увійшов до складу підрозділів спеціального призначення. Служив у хмельницькій військовій частині Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

З початком повномасштабного вторгнення російської армії в Україну командував групою спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціальних операцій військової частини А0661, капітан. Позивний «Медоїд». Зарекомендував себе грамотним та мужнім бойовим командиром. Крім того,  проходив навчання у Франції та Литві.

Нагороджений почесним нагрудним знаком Сил спеціальних операцій ЗСУ «Іду на ВИ» ІV ступеня, іншими почесними відзнаками Міністерства оборони України та Сил спеціальних операцій.

Перебуваючи на військовій службі, вступив до Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна» за спеціальністю «Право»,  який успішно закінчив у 2022 році, здобувши ступінь бакалавра з права.

Едуард ШАРАН виконував бойові завдання на різних ділянках фронту. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість окупантів і ворожої техніки.

Дружина розповіла, що з того часу вони бачилися рідко. На запитання про новини на фронті відповідав коротко. На ці теми він спілкувався лише з побратимами. 

«З початку повномасштабного вторгнення Едуард вдома був лише три тижні після поранення, яке отримав наприкінці вересня 2023 року. Тоді осколок потрапив в руку, але не міг сидіти дома. Постійно казав: «Я вже вилікувався, мені потрібно до хлопців». Так два тижні й не добув, поїхав на фронт».

«Це і був останній місяць, як ми були разом, сім'єю. Всі моменти з ним є для мене найтеплішими, без винятку».

27 листопада 2023 року капітан Едуард ШАРАН загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. В ході інтенсивних боїв група під його керівництвом штурмувала позиції ворога. Воїни провели зачистку, але довелося вдруге вступили в бій при перевазі сил ворога, які розпочали обстріл. Едуард ШАРАН під обстрілами продовжував командувати групою, організував прикриття та евакуацію, надав допомогу пораненим. Одного з поранених евакуював на собі й одночасно продовжував вести вогонь по ворогу, але сам зазнав поранення, несумісного з життям. Йому було лише 30 років…

Трагедія сталася у день народження дружини. «У той день мав зателефонувати, привітати мене. Думала, як з ранку немає часу, то після обіду це зробить. Я саме накривала на стіл у свій день народження, коли прийшли побратими Едуарда та принесли звістку про його загибель».

1 грудня з Едуардом ШАРАНОМ попрощалися у Хмельницькому.

Едуард завжди був першим, беріг кожного бійця та ставив життя інших вище свого. Як розповідають побратими «Медоїда», навіть коли було страшно, він завжди вмів підтримати і заспокоїти. Завжди посміхався. З ним було легко, з ним було не страшно йти в бій.

Він був прикладом незламного духу та відданості. Його кредо — «не словом, а ділом» — уособлювало справжнє лідерство та жертовність. Пам'ять про таких людей живе у їхніх вчинках.

У Едуарда ШАРАНА залишилися дружина, син та батьки.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

Указом Президента України №475/2024 від 26 липня 2024 року «Про присвоєння Е. Шарану звання Герой України» «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові» ШАРАНУ Едуарду Вікторовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).