Віталій ЗІНЬКО народився 8 грудня 1982 року у Хмельницькому.

Закінчив загальноосвітню школу №25 та Хмельницький обласний ліцей. Вищу освіту здобув у Хмельницькому інституті МАУП за спеціальністю «фінанси і кредит».

Працював у «Приватбанку».

Віталій з перших днів повномасштабного вторгнення російської армії в Україну добровільно боронив країну від ворога. Служив у Хмельницькому батальйоні територіальної оборони на посаді командира взводу, молодший лейтенант.

Воював на Донеччині, Харківщині та Херсонщині. Неодноразово був поранений, після реабілітації щоразу повертався у стрій.

8 червня 2024 року Віталій ЗІНЬКО загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині. Тепер йому навіки 41 рік…

13 червня із Віталієм ЗІНЬКО попрощалися у Хмельницькому.

Боєць на псевдо «Ед» розповів, що Віталій Зінько нещодавно почав командувати взводом, дбав про своїх бійців: «Він хвилювався за хлопців, намагався все зробити якомога краще. Слава Богу, всі хлопці, з ким він був, поранені, живі. На жаль, він загинув».

У нього залишились дружина і батьки.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища у селі Олешин Хмельницької міської громади.

За військову звитягу нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».

Указом Президента України №161/2025 від 13 березня 2025 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» ЗІНЬКО Віталій Олександрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).