Максим КОВАЛЬЧУКОВСЬКИЙ народився 3 червня 1998 року у Хмельницькому.

Закінчив Хмельницьку ЗОШ №6. Заочно навчався у Луганському національному університеті на психолога.

У 2017 році вступив на службу за контрактом до Збройних Сил України. До 2021 року захищав нашу державу у зоні АТО/ООС.

Потім Максим повернувся до мирного життя та працював у Польщі на одному з підприємств. Однак, з початком повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, не вагаючись, повернувся й знову став на захист країни.

Служив у 19-му стрілецькому батальйоні, потім у 60-ій окремій механізованій бригаді, солдат. Був кулеметником, згодом — аеророзвідником. Разом із побратимами пройшов найскладніші напрямки — Харківський, Куп'янський, Лиманський.

Під час військової служби Максим опанував роботу з дронами та ефективно керував ними. Свою бойову роботу виконував на відмінно.

2 травня 2024 року Максим КОВАЛЬЧУКОВСЬКИЙ загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині, поблизу селища Райгородок. Йому було лише 25 років….

7 травня із Максимом КОВАЛЬЧУКОВСЬКИМ попрощалися у Хмельницькому.

Його побратим із позивним «Білий» розповів: у день повномасштабного вторгнення Максим був у Польщі на заробітках. Однак одразу повернувся в Україну, щоб боронити рідну державу. Військовий каже: Максим був надійним побратимом. 

Вадим Бондар розповів, що потоваришував із Максимом у 2017 році. Тоді вони разом служили за контрактом в одній з військових частин Хмельницького. Чоловік каже: востаннє друга бачив декілька місяців тому, коли той приїжджав у відпустку. Розмовляли вони останній раз майже два тижні тому. Та через поганий зв'язок їм не вдалося поговорити. І більше цього й не станеться…. Як і не зустріне Максим кохання свого життя — він мріяв створити сім'ю. 

«Ми разом будували плани на майбутнє. Я навіть збирався брати його кумом для своєї доньки, але вже не вийде. Немає його, покинув він нас. Був хорошим хлопцем, молодим, гаряча кров — йому тільки жити й жити. Але війна не дала нам вибудувати ті плани, які були у нас», — поділився Вадим. 

У Максима залишилися батьки, брат і сестра.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

Указом Президента України №743/2024 від 31 жовтня 2024 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» КОВАЛЬЧУКОВСЬКИЙ Максим Андрійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).