Богдан КОПИЛОВСЬКИЙ народився 29 серпня 1993 року в селі Сковородки Старокостянтинівського району.

Закінчив початкові класи у Сковородківській школі, після чого разом з сім'єю переїхав у Хмельницький, через те, що батько знайшов тут роботу.

Після школи закінчив Хмельницький торгово-економічний коледж за спеціальністю «Підприємницька діяльність». Вищу освіту здобув у Львівській комерційній академії за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа». Працював у Хмельницькому в одному із місцевих закладів громадського харчування кухарем і сушистом.

Захоплювався футболом, ІТ-технологіями. Любив відпочинок на природі та риболовлю.

Коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, вже 8 березня 2022 року, не вагаючись став на захист країни. Пішов добровольцем, записавшись у тероборону. Згодом перейшов у 77-му окрему аеромобільну бригаду Десантно-штурмових військ ЗСУ. Під час служби отримав звання молодшого лейтенанта. Був командиром взводу. Позивний «КОП».

19 травня 2024 року Богдан КОПИЛОВСЬКИЙ загинув у стрілецькому бою під час виконання бойового завдання в селі Стельмахівка Луганської області. Тепер йому назавжди 30…

Розповів друг загиблого Андрій: «26-27 лютого 2022 року ми разом записалися в тероборону «Подоляни». Служили там пів року, а потім вже життя нас розкидало. Богдан закінчив підготовчі курси в Англії. Вчився в Одесі на офіцера, після чого йому присвоїли звання. Після цього, здається, їздив у Німеччину. Наскільки мені відомо, він був аеророзвідником».

28 травня із Богданом КОПИЛОВСЬКИМ попрощалися у Хмельницькому.

У Богдана залишилися батьки та двоє менших братів.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

Указом Президента України №488/2024 від 26 липня 2024 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» КОПИЛОВСЬКИЙ Богдан Володимирович нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).