Олександр ПОЛЬШИН народився 19 серпня 1979 року у місті Воркута.

У дитинстві родина переїхала до Хмельницького.

Навчався у НВК №2 м. Хмельницького.

У 90-х роках чоловік служив у протиповітряних військах Збройних Сил України.

Мав професію будівельника.

Олександр був різнобічно розвинутою, творчою особистістю. Захоплювався музикою, грав на гітарі.

Перед повномасштабним вторгненням російської армії в Україну Олександр знаходився за кордоном, де працював за спеціальністю. Проте, коли країна опинилася в небезпеці, він без вагань повернувся додому та добровільно вступив до лав 38-ї окремої бригади морської піхоти. Воював на посаді командира відділення.

21 травня 2024 року Олександр ПОЛЬШИН героїчно загинув, діючи в складі десанту на лівому березі Дніпра під час виконання бойового завдання по обороні позицій в районі населеного пункту Кринки Херсонської області. Тепер йому навіки 44...

30 травня із Олександром попрощалися у Хмельницькому.

«У нього була постійна робота у Нідерландах, де він працював за спеціальністю. Але після початку повномасштабного вторгнення він вирішив повернутися в Україну. Пройшов перепідготовку і його відправили командиром відділення морської піхоти, десантом в населений пункт Кринки. Так склалося, що мені прийшлося приїхати здалека, але трохи з іншою місією. Так співпало, що в нього сьогодні старший син випускник...», —  розповів брат Олександра, Руслан, який теж військовий.

«Усі знають, що там дуже складно, а там набагато складніше ніж говорять. Вони трималися там до останнього, бо якраз йшов оцей весь мобілізаційних процес. Була пауза, відповідно на заміну нікого для них не було, і вони вимушені були довгий час, з лютого, обороняти цей район. В районі 20-тих чисел травня був серйозний удар по їхніх позиціях. 21 травня брат загинув», — розповідає Руслан.

У Олександра ПОЛЬШИНА залишились дружина, двоє дітей та батьки.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.