Іван Франко Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади Іван Франко Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади
    Про ЦБС
    Бібліотеки
    Читачам
    Ресурси бібліотек
    Віртуальні виставки
    Наша Україна
    Наше місто
    Літературна світлиця
    БібліоЖиття
    Фотогалерея
    Відеогалерея
    Проєкти та програми
    Контакти
    Карта сайту




    Пошук по сайту

     

    Хмельницька міська рада

     
      Головна » Літературна світлиця » Українські класики
    Іван Франко

    Іван Якович Франко
    (27.08.1856-28.05.1916 рр.)

    Що Іван Франко є визначною людиною, в цім, мабуть, не сумнівається жоден пересічний українець. Свідомо чи несвідомо, з власного переконання чи з чужого голосу, але кожен, почувши ім'я І. Франка, здіймає шапку, незалежно від свого місця народження – Київ, Карпати, Одеса чи Донецьк. Він видатний письменник, критик, перекладач, журналіст, соціолог, фольклорист, етнограф, історик, філософ, громадсько-політичний діяч, чию багатющу спадщину навряд чи вмістить сотня томів.

    Народився Іван Якович Франко 27 серпня 1856 р. у селі Нагуєвичі Самбірського округу (нині село Івана Франка Дрогобицького району Львівської області). Франко народився, жив і діяв на терені Галичини, отже, тієї частини Батьківщини, де панував режим австро-угорської монархії, де зв'язок із західноєвропейськими культурними осередками був ближчий, де національно-суспільне життя мало більш організований характер, де, врешті, культурно-історичний процес протікав без помітних перерв, криз чи й катастроф, що було так притаманне для того процесу на Наддніпрянщині.

    У Галичині було національне шкільництво. Був мінімум політичних прав. Була, хоч і досить звужена, свобода національної й особистої індивідуальності. 

    Велику роль у вихованні Іванка відіграв його батько, відомий на всю округу вправний коваль. Батьківська кузня стала для майбутнього письменника першою життєвою школою, а батьківські оповідання та розповіді селян – першими незабутніми уроками.

    У 1862 р. І. Франка віддали до школи у сусіднє село Ясениця-Сільна. За два роки навчання у початковій школі він навчився читати польською і німецькою мовами, писати й рахувати. Далі навчання продовжив у Дрогобицькій школі монахів-василіян. На дев'ятому році життя малий Іван зазнав страшного горя – смерті батька, найближчого друга і порадника. Утративши батька, Франко-школяр почав заробляти на життя, пишучи однокласникам твори. Вчитель дивувався: усі учні так раптово порозумнішали, не списують, кожен розкриває тему по-своєму.

    У 1867 р. вступив до Дрогобицької гімназії, яку закінчив у 1875 р.

    Від шкільних років майбутній письменник був пристрасно закоханий у книжку. Уже у п'ятому класі гімназії він почав збирати власну бібліотеку, що незабаром стала духовним центром невеликого учнівського гуртка, в якому обговорювалися цікаві твори. Франкова бібліотека нараховувала близько 500 томів українських, зарубіжних і російських письменників. За кількістю книжок на той час це було рідкісне зібрання. Значно пізніше, в час розквіту творчих сил письменника, його бібліотека була однією з найбільших у Львові (10 000 томів).

    У 1872 р. померла мати Івана. Повернувшись після похорону до Дрогобича, осиротілий юнак шукає розради в наполегливій праці. Він не розлучається з книжками, багато енергії віддає збиранню усної народної творчості. Фольклором, особливо народною піснею, красу якої навчила його розуміти мати, Іван захоплювався ще з дитинства і проніс це захоплення крізь усе життя. Пісенна творчість народу стала основою багатьох творів письменника, була для нього розрадою "в дні горя і сліз". У 1874 р. Іван Франко під час літніх канікул вирушив у подорож рідним краєм з метою збирання народної творчості. Тоді він записав багато народних пісень, коломийок, оповідань, до того ж побачив, у яких злиднях живе безправне, напівголодне селянство Галичини.

    У 1875 р., сповнений жадоби до знань, обдарований випускник Дрогобицької гімназії вступає на філософський факультет Львівського університету. Як талановитого й успішного студента його звільнили від сплати за навчання, призначили заохочувальну стипендію. Серед студентів університету юнак знайшов справжніх друзів.

    Незабаром увійшов до складу редакції журналу "Друг". Всього за два роки перебування у Львові І. Франко став видатним громадським діячем, до голосу якого прислухались як друзі, так і вороги.

    Навколо нього гуртувалась прогресивна молодь, що стала новою силою в Галичині та створила революційно-демократичний гурток. Тоді ж І. Франко багато уваги приділяв перекладанню і популяризації творів М. Чернишевського, М. Салтикова-Щедріна, І. Гончарова, Д. Писарєва, М. Гоголя. Водночас він встановив контакти з багатьма революціонерами-емігрантами з Росії, допомагав їм переправляти на батьківщину заборонену літературу.

    Така діяльність в очах австрійської влади розцінювалась як державний злочин і стала приводом для арешту письменника. У 1877 р. його посадили за грати львівської тюрми. Але й тут поет працював,  не покладаючи рук: записував народні пісні й приказки, почуті від в'язнів, складав свої пісні. Це був перший арешт. Потім І. Франко потрапляв до в'язниці ще декілька разів.

    Після виходу з тюрми Іван видавав брошури під назвою "Дрібна бібліотека". Ці дешеві книжки, доступні бідним верствам населення, у популярній формі знайомили народ з новітніми досягненнями науки й культури, сприяли його духовному розвиткові.

    Велика видавнича робота І. Франка була лише часткою його титанічної праці. Письменник-борець брав активну участь у виданні польської робітничої газети "Рraca", виступав з лекціями перед робітниками, відвідував лекції в університеті, самотужки вивчав англійську та французьку мови, займався перекладацькою діяльністю. За обсягом перекладеного він не має собі рівних у жодній літературі. Він один із небагатьох у світі авторів, який вільно писав трьома (українською, польською, німецькою) мовами, а перекладав із 14 мов.

    В 1890 р. у Львові І. Франко познайомився з М. Коцюбинським, а 1891 р. – з Лесею Українкою. Революційно-демократичні погляди, палка любов до поневоленого народу, глибоке почуття інтернаціоналізму стали основою духовної близькості й багаторічної творчої дружби трьох видатних українських письменників.

    Складні життєві обставини і колосальне духовне напруження, якого вимагала ідейна боротьба та різнопланова творча діяльність, похитнули здоров'я І. Франка. Останні роки його життя були затьмарені тяжкою нервовою хворобою – контрактурою рук, що призвела до корчів пальців. 1908-1910 рр. – час його героїчного поєдинку з тяжкою недугою, час, коли він не в змозі втримати в хворих руках перо. Та поет продовжував працювати і творити.

    Один із сучасників Франка з цього приводу згадував: "Фізично зломлений, просто каліка, обі його руки були обезвладнені, немічний, немов дитина, яку треба убирати та кормити, однак дух його не устає, не упадає, а думка його під високим чолом працює ненастанно, бо ще багато розпочатого не докінчено, а ще більше насувається на ум, що треба би було зробити...".

    Саме з усвідомленням цього Іван Франко ще більше напружує свої фізичні зусилля, котрі вже були на межі можливого. Руки не корилися, і тоді він диктував синові Андрієві свої недокінчені праці, а по його смерті – місцевим вчителям. Треба було мати виняткову силу волі, справді Франкову титанічну одержимість, щоб у безнадії жити надією, боротися й перемагати. Ми ж бо знаємо: навіть тоді, як відмовили руки, І. Франко продовжував писати ногами, а згодом і зубами…

    Помер Іван Якович Франко 28 травня 1916 р.

    Пам'ять про нього увіковічено й у Хмельницькому. Ім'ям Івана Франка названі вулиця міста та парк, в якому на головній алеї у 2007 р. встановлено пам'ятник письменникові. 

    Фарбований лис
    Захар Беркут
    Іван Вишенський
    З вершин і низин
    Сікстинська мадонна
    Гімн
    Зів'яле листя
    Безмежнеє поле...
    Ой ти, дівчино, з горіха зерня
    Чого являєшся мені...
    Легенда про вічне життя
    Декадент
    Розвивайся ти, високий дубе...
    Мойсей
    Перехресні стежки
    Сойчине крило
    Украдене щастя

    28.03.2013 р.

    Останнє оновлення 16.06.2021 р.,

    Використані джерела:

    1. Грицак Я. Франко Іван / Грицак Я. // Довідник з історії України : в  3 т. ; т. 3 / за ред. І. Підкови та ін. – К., 1999. – С. 509-511.
       
    2. Сто видатних українців : наук.-попул. вид. – К. : Арій, 2006. – 496 с.

    © Хмельницька міська центральна бібліотека
    Сектор автоматизації бібліотечних процесів

    Підготувала: Єсюніна Галина


    60-річчя ЦБ
    60-річчя ЦБ
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Меню для книгоманів
    • Зростаємо професійно
    • Мистецька вітальня
    • Наші видання
    • Послуги ЦБС
    Новинки сучасної художньої літератури

    Знайомимо вас із підбіркою нових та цікавих книг, які надійшли до бібліотек Хмельницької міської ЦБС.

    Якому жанру літератури Ви надаєте перевагу?
    детективи
    драми
    казки
    комедії
    легенди
    ліричні вірші
    пригоди
    трилери
    фентезі
    інше

    Слідкуйте за нами у
    соціальних мережах






    © ХМ ЦБС, 2010-2024 г.
       Офіційний сайт
    Україна, м. Хмельницький, вул. Подільська, 78
    www.cbs.km.ua            kmcbs.c@gmail.com
    Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
    адміністратора, а також активного посилання на сайт.
    створення
    сайту
    Студія Спектр