Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом.
Ліна Костенко
13 листопада – Всесвітній день доброти. Дату відзначення вибрали не випадково: саме цього дня у 1998 році волонтерський рух «За доброту», що з’явився в Японії 1997 року, провів першу конференцію Всесвітнього руху доброти.
На думку засновників свята, прояви людяності і взаємодопомоги у повсякденному житті мають стати основою людського буття. Рух доброти затвердив декларацію, в якій зазначено, що людська доброта має фундаментальну важливість як головна умова осмисленого життя. Ще однією метою організаторів руху є об’єднання націй, оскільки, роблячи добрі справи, можна досягти єдності і взаєморозуміння, зберігши при цьому самобутність і унікальність. Саме тому символом свята стало відкрите серце, автор цього зображення – французький художник Оріль. Офіційно Всесвітній день доброти затвердили у Сінгапурі 18 листопада 2000 року на третій конференції Руху доброти.
Згідно із дослідженням японських і американських психологів, проведеним на базі університету Квансей Гакуїн і коледжу Кобе (Японія), люди, які допомагають іншим, більш оптимістично сприймають усі негаразди, є фізично і морально здоровими, відчувають гармонію у стосунках, а повнота їхнього щастя залежить від кількості зроблених добрих справ.
На думку учених Мічиганського університету (США), добрі люди менше хворіють і довше живуть. За їхніми спостереженнями, подружні пари, які виявляють увагу і турботу у ставленні один до одного, хворіють набагато рідше. Виявляючи чуйність, відчувають фізичне полегшення, душевне піднесення, що пояснюється виробленням гормону серотоніну, що регулює настрій. Люди, які роблять благородні справи, виявляючи милосердя, тим самим зміцнюють свій імунітет, тому й живуть у середньому на дев’ять років довше.
Сила людської доброти часом може дуже здивувати, навіть змінити чиєсь життя.
Згадаймо приклад Джеймса Робертсона з Детройту, який протягом кількох років кожного дня проходив у будь-яку погоду майже 34 кілометри, добираючись на роботу. 56-річний працівник фабрики не мав коштів, щоб придбати автомобіль. Дізнавшись про таке становище чоловіка, доброзичливці у мережі організували збір коштів. Люди зібрали 130 тисяч доларів, на які Робертсон купив собі машину. Таких прикладів чуйного ставлення до інших можна навести безліч, адже навіть слова підтримки, звернені до того, хто їх потребує, стануть неоціненною допомогою.
У різних країнах 13 листопада прийнято дарувати знайомим і незнайомим людям квіти. У Сінгапурі з 2009 року символами Дня доброти стали маргаритки і гербери.
Творити добрі справи – не так складно, головне – почати. Якісна література також може пробудити бажання змінити світ на краще. Радимо прочитати «Ковчег Шиндлера» Томаса Кеннелі – історію про взаємодопомогу під час Другої світової війни, «Останній Листок» О’Генрі – розповідь про руйнівну силу допомоги, бо іноді, рятуючи життя, ми можемо втратити своє. Повчальною є книга «Чучело» Володимира Желєзнікова – твір про людину, яка прагне допомагати іншим, бореться за справедливість. «Зелена миля» Стівена Кінга застерігає: добро йде поряд із лихом. У ній головний герой твору Джон Коффі є символом людяності, недосяжним ідеалом, про який треба пам’ятати.
|
Новини ЦБС
На початок
Версія для друку
