Цього дня із хвалебними і вдячними піснями звертаються до Богоматері, яка нарoдила Спасителя. Саме тому, що Пресвята Діва є Тією, від якої нарoдився Ісус Христос. Це свято відзначають відразу після Різдва. Собором це свято називається бо, на відміну від окремих свят на честь Пресвятої Богородиці, цього дня відбувається загальне (соборне) вшанування й інших осіб, близьких до Пресвятої Діви та Ісуса Христа: Святого Йосипа Обручника, царя Давида і Святого Якова.

У Євангелії від Матвія є розповідь про втечу Святого сімейства в Єгипет. Праведному Йосипу явився Ангел Господній, що сказав: «Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити». Святий Яків разом із отцем своїм Йосипом супроводжували Діву Марію та Ісуса Христа до Єгипту. Після смерті Ірода Ангел явився знову та наказав Йосипові повернутися в ізраїльську землю. 

Це свято має давнє походження, воно було встановлене у ранні часи Християнської Церкви. Офіційна згадка про святкування Собору Пресвятої Богородиці наступного дня після Різдва міститься в 79 правилі VI Вселенського Собору, який відбувся в 680-681 роках.

На думку святителя Іоанна Златоуста, утеча Святої Сім’ї – це яскравий приклад людям того, що треба бути мудрими та розсудливими. Саме цим вчинком Господь навчає уникати людської люті та ненависті.

Існує чимало звичаїв, пов’язаних із цим святом. Колись цього дня відвідували бабів-повитух, які приймали пoлoги, пригощаючи їх вечерею. У багатьох будинках тривають святкові посиденьки. Колядників, що приходили, обов’язково впускали і пригощали їх смачною їжею, адже вважали, що вони принесуть господарям будинку щастя і благополуччя, мир і спокій.