24 вересня центральна публічна бібліотека влаштувала у себе в рамках літературного фестивалю «Слово єднає!» зустріч з письменником із Києва – Сергієм Пантюком. Подія отримала назву – бібліошоу «Фанклуб читача. ТОП-10 запитань письменнику від читачів».

До центральної публічної бібліотеки Сергій Пантюк завітав як спеціальний гість літфесту. Він автор вісімнадцяти поетичних збірок, збірок малої прози, повістей та романів. У 2021 побачила світ його збірка новел та оповідок «Книжка в дорогу» (видавництво «Меркюрі Поділля»). Також Сергій Пантюк є учасником декількох видавничих проєктів. На заході зі слухачами поділився секретом, як йому вдається поєднувати стільки справ, все встигати та бути водночас письменником, журналістом, видавцем, редактором, викладачем, громадським діячем і ведучим на радіо.

А взагалі себе гість називає передусім універсальним письменником, бо пише і вірші, і прозу, і для дітей, і для дорослих. Та, одначе, щиро зізнається: «У мене є мрія писати винятково для дітей. Коли твої твори читають діти, це неймовірне задоволення. Вони дуже вдячні і щирі читачі». Також на цю тему письменник додає: «Нам потрібна хороша, якісна література для дітей. Ми маємо розуміти, що діти такі ж самі, як і ми. Відрізняються тільки тим, що вміють краще сприймати світ. Їх не можна обманювати».

Серед книг, котрі представляв у бібліотеці, детально розповів про свою «грибну абетку» – це абетка для діток, у котрій кожна буква демонструється назвою якогось гриба. Також відзначив «Книжку в дорогу», яку назвав «книжкою лінивого автора для лінивих читачів». У ній вміщено 18 романів, котрі Сергій Пантюк «відредагував» до розміру новел.

Єдиний принцип у творчості гостя: твір має бути талановитий, якісний і глибокий. Для тих, хто завітав на зустріч (а був тут і Василь Горбатюк – колишній вчитель Сергія Пантюка), письменник зачитав декілька своїх поезій на різну тематику та новелу «Темно» з останньої своєї книги.

Доєдналася до творчої події поетка Тетяна Шептицька. Вона розповіла про себе та запропонувала послухати свої поезії.

Наостанок Сергій Пантюк поділився спогадами та віршами про війну, на котрій сам побував у складі добровольчого батальйону.