Пан Віталій стверджує, що йому цікаво писати не просто про жінку, а про подію, ситуацію, явище чи поняття, що пов’язані або ж асоціюються з жінкою, або ж з її іменем. І все почалося з того, що він, як лірик, написав про Віру, Надію, Любов, Софію. А потім з’явилися вірші, присвячені не конкретним особам, а іменам, – Єва, Світланка, Вікторія, Леся, Лідія, Вероніка, Рая…